ВС КАС вказав, що контролюючий орган не заперечує наявність первинних документів, які в сукупності підтверджують реальність виконання взятих на себе за договорами купівлі-продажу газу зобов`язань (вказуючи про відсутність встановлених фактів недопоставки газу та про регулярність поставки газу), проте фактично вважає, що за таких умов в укладені договорів гарантії була відсутня ділова мета, господарські операції з гарантії є збитковими і не є вчиненими в межах господарської діяльності позивача, що свідчить про безпідставність формування позивачем в бухгалтерському обліку «інших операційних витрат» за рахунок цих операцій. До того ж, кредиторами не надавалась згода на укладення договорів гарантії, тоді, як кредитору повинні бути відмові всі умови гарантії.
В наведеному контексті судами попередніх інстанцій, з посиланням на пояснення позивача встановлено, що необхідність укладення договорів про надання гарантій контрагентам обумовлено введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022, враховуючи, що договори купівлі-продажу природного газу були укладені за 2 дні до повномасштабного вторгнення рф на територію України, що зумовлювало додаткові ризики невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки газу згідно укладених договорів у зв`язку з тим, що місцезнаходженням родовища є Харківська область, Краснокутський, Коломацький та Валківський райони, які знаходяться у безпосередній близькості від кордону рф.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що укладення договору про надання гарантії кредиторам, з якими укладено, зокрема, договори купівлі-продажу природного газу, фактично направлено на забезпечення виконання своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу, приймаючи до уваги обставини, в яких опинилася країна з 24.02.2022 (воєнний стан), а отримання гарантій зумовлено необхідністю створення ділової репутації позивача (принципала), як конкурентоспроможного суб`єкта на ринку продажу природного газу.
До того ж за висновками судів, відсутність факту використання гарантій на користь кредиторів, не може бути підставою для висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток до сплати у деклараціях з податку на прибуток, оскільки нездійснення гарантами на користь бенефіціарів гарантійних платежів не спростовує факту отримання ТОВ відповідної гарантійної послуги, сутність якої полягає в наданні гарантії, а не у фактичному здійсненні платежів гарантом на користь кредитора.
Колегія суддів звертає увагу, що доводами касаційної скарги не спростовано правильність таких висновків судів попередніх інстанцій в контексті необхідності укладання договорів гарантії та наявності економічної мети для їх укладання, задля підтримання репутаційної складової для вчинення своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу газу, враховуючи воєнний стан на території України, який зумовлює додаткові ризики невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки газу згідно укладених договорів.
Постанова ВС КАС від 03 серпня 2026 року у справі № 320/23602/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/138737925
