інтернет-шахрайство

Купуючи на сайті дитячи речі, продавець попросив часткову передоплату та надав реквізити для оплати. Після здійснення мною оплати, продавець видалив оголошення, в подальшому зв'язок із продавцем був втрачений, свого замовлення я не отримав, кошти мені не повернулися.

Зловмисники можуть "продавати" в інтернеті товари, яких насправді не існує, за частковою передплатою або повною оплатою наперед – надав коментар начальник 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітан поліції Андрій Пархоменко.

Пам’ятайте:

Розглянемо приклад шахрайської схеми з пропозицією оформити грошові виплати та шахрайського ресурсу, який був створений для реалізації цієї схеми.

Через соціальні мережі та месенджери шахраї поширили повідомлення про можливість отримання грошової виплати для кожного українця.

Найбільш масового поширення в Україні набули злочини, пов’язані з онлайн шахрайствами. Проблема протидії шахрайству в Інтернеті стоїть дуже гостро, адже понад 80% звернень громадян до кіберполіції припадає саме на такий вид злочинів (у середньому до кіберполіції за рік надходить близько 40 тисяч звернень громадян, 80% з яких – щодо шахрайства).

Про це повідомляють в МВС.

Більшість звернень – скарги на продаж неіснуючих товарів, злочини з використанням соціальної інженерії, афери з використанням фішингу. 

На підставі нового освітнього сайту Національного банку України під назвою «Гаразд», в якому один з розділів присвячено шахрайству, відібрано найбільш поширені під час війни схеми, щоб знати, як себе захистити!

Cпуфінг – шахрай може назватися будь-ким...

Вішинг – як не стати жертвою телефонного шахрайства...

Фішинг – як вберегти свою персональну інформацію від шахраїв...

Скімінг – що робити, якщо шахрай виготовив дублікат вашої платіжної картки...

Детальну інформацію про розповсюджені шахрайські схеми дівіться у інфографіці:

Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні довірою громадян. Зловмисники  здатні обдурити дітей, пенсіонерів та намагатись розчинитись у просторах інтернету, не залишивши слідів злочину.

Понад 60% українців не можуть безпечно користуватися інтернетом, часто вони потрапляють на гачки аферистів та добровільно віддають гроші. У групах ризику люди похилого віку та діти. Але шахраям вдається обдурити навіть досвідчених користувачів інтернету.

Останнім часом користувачам у Фейсбук масово надходять спам-повідомлення з таким текстом (на фото зверху). За допомогою фішинга шахраї хочуть вкрасти ваші конфіденційні дані. 

Як вберегти себе від цього нагадали в МВС:

В Україні почастішали випадки шахрайства на темі грошової допомоги.

У Мінреінтеграції попереджають про розповсюдження в месенджерах та соцмережах шахрайських публікацій із пропозиціями отримати соціальні виплати для українців, зокрема нібито від ВПП ООН та інших міжнародних організацій.

Для отримання допомоги шахраї пропонують перейти за посиланням та ввести дані для входу в онлайн-банкінг, які зрештою потраплять до злодіїв.

При цьому зловмисники використовують фішингові сайти, які імітують популярні українські банки.

Якщо вам колись телефонували з проханням озвучити код, який надійшов у повідомленні чи перейти за підозрілим посиланням, щоб підтвердити платіж будьте впевнені — так діють шахраї! 
 
Мінцифра застерігає, що з початком повномасштабної війни в Україні активність шахраїв лише зросла і найпопулярнішим методом ошукати українців залишаються махінації в інтернеті.  
 
Так, за минулий рік шахраї через схеми з платіжними картками заробили на українцях понад 481 млн гривень. Це на 46% більше, ніж до війни.  
 

У Нацполіції зазначили, що наразі питання інтернет-шахрайств дуже актуальне і протидія таким видам злочинів віднесена до їх компетенції. Тому звертаються до українців бути обережними та радять, як не потрапити до рук шахраїв і як діяти в подібних ситуаціях.

Зокрема, найбільш розповсюдженими видами інтернет-шахрайств на сьогоднішній день є: