У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру матері, яка тривалий час застосовувала до свого малолітнього сина фізичне та психологічне насильство.
Киянка упродовж року з 2024 по 2025 рік, до моменту вилучення дитини, систематично закривала сина на ніч, інколи без одежі, у туалеті квартири. Також жінка зв’язувала дитину зарядним шнуром від телефону, позбавляючи сина можливості рухатись.
Використовуючи страх дитини та почуття голоду, мати примусила хлопчика з’їсти зачерствілий шматок хліба, давши йому на це одну хвилину часу. Хлопчик не встиг з’їсти хліб, тож матір кухонним ножем зробила порізи на голові дитини.
Дитину вже вилучено із небезпечного середовища, і це — ключовий момент.
Правова оцінка
У цьому випадку мова йде не просто про «неналежне виховання» чи «сімейний конфлікт». Дії кваліфіковано за статтями 126 (домашнє насильство) та 127 (катування) Кримінального кодексу України. Малолітній вік потерпілого є обтяжуючою обставиною.
Важливо:
Катування — це умисне заподіяння сильного фізичного або морального страждання, особливо якщо воно має системний характер та спрямоване на беззахисну особу. Малолітній вік потерпілого є обтяжуючою обставиною.
Чому ця справа принципова
«Мати» або «батько» — не імунітет від відповідальності.
«Виховання» ніколи не може виправдовувати насильство.
Держава зобов’язана втручатися, коли порушується право дитини на безпеку, гідність і життя без страху.
Що з дитиною зараз
Хлопчик перебуває у дитячому будинку сімейного типу. І це ще раз підкреслює: суспільство і держава можуть і повинні захищати дітей, навіть якщо загроза походить із власної родини.
Якщо ви бачите ознаки насильства щодо дитини — не мовчіть. Сигнал до школи, служби у справах дітей чи поліції може врятувати життя.
Мовчання — це співучасть.
Захист прав дитини — це не емоції, це обов’язок закону і кожного з нас.
