До 10 жовтня 2021 року керівники юридичних осіб повинні подати державним реєстраторам схематичне зображення структури власності, яке напередодні затвердило Міністерство фінансів, для надання інформації про кінцевих бенефіціарів компаній.
Епоха анонімності ведення бізнесу йде в минуле. За останні шість років держава імплементувала міжнародні норми, які зобов'язують власників юридичних осіб розкрити інформацію про себе в публічних реєстрах.
У Міністерстві фінансів наголошують, що Україна пішла на такий крок першою у світі. Завдяки цьому з кінця 2015 року усі охочі можуть дізнатися ім'я та прізвище власника будь-якої приватної компанії.
Досі сховатися за ланцюжком фірм реальним бенефіціарам в Україні було неважко, якщо вони мали таку потребу.
Саме так, ідеться про схему. Проте непринципове з точки зору підвищення прозорості бізнесу питання може обернутися для менеджерів підприємств багатотисячними штрафами.
По-перше, виходячи з досвіду проведеної у 2015 році кампанії з розкриття інформації про бенефіціарів, пройти цю процедуру встигнуть не всі. По-друге, виконувати норму навряд чи будуть номінальні керівники фіктивних юридичних осіб, яких в українському правовому полі за три десятиліття накопичилося немало.
Що, куди та як потрібно подавати, аби не стикатися з виконавчою службою?
Про необхідність подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарів у вигляді схеми відомо понад рік. Такий обов'язок для бізнесу закріплений у прикінцевих положеннях нової редакції закону "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".
"Законом держава запровадила додаткові вимоги та обов'язки щодо розкриття структури власності та відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юросіб, а також більш жорстку відповідальність за правопорушення, пов'язані з цим", – пояснює юрист практики вирішення спорів Juscutum Олег Онищенко.
Проте виконати цю норму ніхто не міг через відсутність документа, який би пояснював, як повинна виглядати схема. Розробити цей документ мало Міністерство фінансів.
На підготовку і затвердження відповідного наказу закон давав Мінфіну три місяці, однад у встановлені терміни зробити це не вдалося. На розробку, погодження і реєстрацію документа на двох сторінках пішов майже рік.
У міністерстві кажуть, що затримка сталася через "залучення експертів", "проведення чисельних узгоджувальних процедур" та "експертних робочих зустрічей з представниками Мін'юсту, Державної фіскальної служби та Мінцифри".
Зрештою, 19 березня 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко підписав відповідний наказ, 8 червня Мін'юст його зареєстрував, а 11 липня він набрав чинності.
Яка цінність цього документа з точки зору підвищення прозорості в рамках протидії легалізації доходів?
Щоб відповісти на це питання, слід повернутися на шість років назад. 26 вересня 2015 року запрацював реєстр, до якого всі юридичні особи подають інформацію про кінцевих бенефіціарів у вигляді таблиці із зазначенням даних.
Тобто цінність наказу суто візуальна. Це підтверджують і розробники, і майбутні виконавці. У Мінфіні зазначили, що мета документа – "прозоре відображення юридичними особами своєї структури корпоративної власності".
"Яка відмінність між наданням юридичними особами інформації про кінцевих бенефіціарів у вигляді схеми та в спосіб, який існував раніше? Такі зміни, скоріш за все, внесені для зручності систематизації надісланої інформації контрольним органам", – вважає адвокат Юлія Лукошкіна.
За такі зручності для контрольних органів доведеться заплатити тим, хто не надасть інформацію до 10 жовтня.
