У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 130 ГПК України, ч. 5 ст. 142 ЦПК України).
Оскільки до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір, а надалі попросив залишити його без розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції.
Водночас ВПВС у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664881 зауважила, що компенсація таких витрат здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема щодо надання позивачу права заявити клопотання про зменшення їх розміру, якщо позивач вважає їх неспівмірними.
При компенсації правничих витрат має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України (ч. 5 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).