Окрім війни, яка триває вже понад 10 років, ми ще живемо й у інформаційній війні, - і по часу вона є набагато довшою...
«ГолосToday» вирішив дізнатись у Юрія Романенко, професора, доктора соціологічних наук, як ЗМІ зараз маніпулюють свідомістю та які технології використовуються з різних боків.
"Треба згадати класика, який досліджував досвід психологічних війн - це Поль Лайнбарджер, він описує ключові засоби будь-якої війни, яка відбувається в інформаційній сфері", - підкреслив експерт. "Які прийоми використовується зараз, як стороною рф, так і з боку України? Критика та ставиться під сумнів все, що є добре в країні вашого супротивника. Залучаються відомі діячі супротивника до злочинних заходів, або фокусується увага на те, які злочини вчиняє протилежна сторона. Підривається престиж політичних еліт або керівництва супротивника, і виставляють його в потрібний момент на ганьбу громадськості. Низки корупційних скандалів, які відбуваються по той і цей бік дозволяють дискримінувати політичне керівництво. Окрім того, використовується співробітництво з підлими і омерзенними людьми. Це робиться в соцмережах і телеграм-каналах. Перед нами виступають люди із сумнівною репутацією, які починають розповідати щось про фронт, але ми бачимо за зовнішніми ознаками їх приналежність до злочинного світу. Вони використовують специфічний жаргон. І це дискредитує супротивника", - каже експерт.
За словами Юрія Романенка, ще «працює технологія», коли підливають масло у вогонь різних протиріч - зокрема, на мовному ґрунті.
Або підбурюють молодь проти старших поколінь. Це робиться так: пишуться заклики, щоб молодь активно вступала до бойових дій, від імені людей похилого віку. І відразу з боку молоді йде хвиля емоційного збурення. Останнім часом ще ведеться внутрішня інформаційна війна через різних агентів впливу - часто через закордонні авторитетні видання, такі як «New York Times», «DW», бо ці публікації викликають довіру.
Але тут виникає ще таке питання: як звичайному читачу і глядачу не потрапити на цей «гачок»? На думку фахівця, потрібно "виходити за межи досяжності інформаційного впливу".
"Краще відключати канали і ЗМІ «подражнюючого змісту», відмовлятися від перегляду, читання новин, виходити з місць проведення масових заходів. Якщо ми блокуємо це - ми таким чином виставляємо психологічні барьери і захищаємо психіку від зовнішнього інформаційного впливу. Ще ми можемо критично сприймати інформацію. Сприймати негативну інформацію без відповідних емоцій. Знецінювати те чи інше джерело інформації, внутрішньо висміювати, розвінчувати міфи та авторитети, виявляти неуважність, відволікатись, переключати увагу на щось інше. Звичайна людина може здійснювати і контроль інформаційного впливу. Як? Переглядати альтернативні джерела і використовувати зворотній звʼязок, дивитися рейтинги популярності ЗМІ, фільтрувати висловлювання", - резюмує Романенко.
