медіа

Мінкульт з 3 березня 2025 року призупиняє видачу листів сприяння для виїзду військовозобов'язаних митців та медійників за кордондо моменту нормативно-правового врегулювання відповідного питання.

Про це пише "Судово-юридична газета".

Як зазначається, причиною призупинення стала велика кількість випадків, коли особи, що отримали дозвіл на виїзд за кордон під час воєнного стану, не поверталися в Україну у визначений термін.

Онлайн-медіа звільнятимуться від відповідальності за негативні коментарі читачів під новинами про посадовців, якщо вони видалять їх протягом 3 днів з моменту отримання ухвали суду або скарги чи припису Нацради. 

Відповідний законопроект № 11321, за ініціативи голови Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослава Юрчишина прийняла Верховна Рада.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки, СБУ та народні депутати розробляють законопроєкт про посилення відповідальності за поширення російської пропаганди в медіа під час війни.

Про це пише Forbes з посиланням на керівника ЦПД Андрія Коваленка.

Нерідко, під час виконання своїх професійних обов'язків, журналісти зазнають побиття, травм, їхню техніку нищать, а з моменту повномасштабного російського вторгнення представники ЗМІ опинилися ще і під прицілом ворога. 

У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ для обговорення питань безпеки медійників та розслідування відповідних злочинів організували круглий стіл на тему «Журналістика – не злочин: актуальний стан розслідування злочинів проти журналістів у Дніпропетровській області».

Міністерство культури та інформаційної політики України підтвердило телеканалам, які беруть участь у телемарафоні "Єдині новини", статус критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Про це пише Інтерфакс-Україна.

За рік і одинадцять місяців з початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 558 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

Загалом, з початку повномасштабної війни в Україні загинуло вже 70 представників медіа, 10 з яких - під час виконання редакційного завдання.

Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, який здійснює Інститут масової інформації.

З 1 січня в Україні підвищилися квоти використання державної мови для теле- і радіомовлення.

Зокрема, відповідно до закону "Про медіа", з 1 січня 2024 року програми державною мовою, зокрема й фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00 мають становити:

2 жовтня 2023 року набув чинності ухвалений 30 травня закон, який вносить до ЗУ «Про рекламу», «Про медіа» та інших законів чимало змін, щоби привести їх у відповідність до європейського законодавства. Зокрема, змінилося визначення поняття «реклама», вимог до мови в ній, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами тощо.

Зокрема, медійників схвилювала інформація про введення відповідальності за неналежне маркування реклами.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення поповнила Перелік аудіовізуальних медіа-сервісів та сервісів провайдерів держави-агресора ще 16-ма сервісами. Зокрема, за результатами моніторингу і вивчення матеріалів регулятор дійшов висновку, що вони відповідно до розділу ХІ Закону України «Про медіа» не можуть транслюватися в Україні.

Про це повідомляється на сайті Нацради.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» опублікувала всесвітній індекс свободи преси, який оцінює середовище для журналістики у 180 країнах. 

Згідно з індексом свободи преси у 2023 році, ситуація є «дуже серйозною» у 31 країні, «важкою» у 42 країнах, «проблемною» у 55 та «хорошою» або «задовільною» у 52 країнах. Тобто у семи з десяти країн для журналістів погана ситуація і задовільна лише у трьох із десяти.

Перше місце у рейтингу свободи преси сьомий рік поспіль посідає Норвегія.