27.01.2020 ОП ККС ВС
№ 754/14281/17 Добровільне надання медичної документації не створює необхідності отримання тимчасового доступу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298256
Об’єднана палата ККС ВС зазначила, що виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження.
За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
18.12.2024 ККС ВС
№ 712/5139/20 Надання медичної документації медичним працівником на підставі запиту правоохоронного органу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123949288
Твердження про те, що медичну документацію було вилучено з порушеннями КПК і неуповноваженими особами, колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.
Згідно позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові ККС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 740/2536/17, указано, що медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме - добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
Як убачається з протоколу огляду місця події від 02 вересня 2019 року, в ході проведення цієї слідчої дії, яку було проведено за добровільної згоди завідувача відділення інтенсивної терапії, було вилучено медичну документацію щодо новонародженого ОСОБА_11 (т. 3, а. п. 16, 17).
Крім цього, судами установлено, що потерпіла не заперечувала проти надання слідчому медичної документації стосовно її сина з метою проведення експертизи.
Отже, підстав уважати, що вилучення медичної документації призвело до порушення прав потерпілої та/або інших осіб, колегія суддів не установила.
09.07.2024 ККС ВС
№ 463/11851/21 Саме особа, якої стосується медична інформація (або її законний представник), має право приймати рішення щодо використання відомостей, які містяться у її медичній картці, що не є порушенням лікарської таємниці
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120314115
ККС відхиляє посилання сторони захисту на те, що інформація, яка міститься у медичній картці, є лікарською таємницею, а отже, не могла бути розголошеною, і звертає увагу, що ця інформація стосується потерпілого. Фактично всі дані, що містяться у медичній картці, є інформацією про пацієнта і за бажанням пацієнта чи його законного представника вони, вочевидь, мають бути їм надані. Подальше вирішення питання про використання цих відомостей особою, якої вони стосуються (її законним представником) є виключно їхнім правом. У цьому провадженні мати хлопчика надала медичну картку слідчому з метою подальшого проведення експертизи у кримінальному провадженні, у якому дитина є потерпілим. Тож засуджений і його захисник не можуть апелювати до порушення лікарської таємниці, оскільки саме особа, якої стосується медична інформація (або її законний представник) має право приймати рішення щодо використання отриманої інформації про себе, в тому числі й щодо використання відомостей, які містяться у її медичній картці.
14.09.2023 ККС ВС
№ 456/4259/19 Добровільно надана медична документація не створює необхідності отримання їх в порядку тимчасового доступу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560849
Крім того, що стосується посилань засудженого на те, що медичні документи не було вилучено на підставі саме ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, то колегія суддів вважає, що вказане не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, оскільки такі документи можуть бути надані особою добровільно, в тому числі, з огляду на положення статті 100 КПК.
06.06.2023 ККС ВС
№ 293/1947/20 Отримання на підставі запиту медичної документації не порушення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111403457
Отримання слідчим з медичної установи медичної карти потерпілого на підставі власного запиту, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів відповідає КПК та не тягне визнання недопустимими доказами висновків судово-медичних експертиз, під час проведення яких експертами досліджено цю медичну картку.
12.01.2023 ККС ВС
№ 596/413/21 Отримання медичної документації на підставі запису слідчого та добровільне надання потерпілою мед.документації експерту не впливає на допустимість висновку експертизи
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108423797
Верховний Суд, відхиляючи доводи засудженого, зазначив, що медична документація потерпілої була надана експерту лікувальним закладом на запит дізнавача в порядку ст. 93 КПК, в ході проведення експертизи експерт безпосередньо оглядав потерпілу, яка додатково надала йому медичну документацію стосовно себе, висновок містить чіткі відповіді на поставлені в постанові дізнавача питання, а тому суд першої інстанції визнав його належним і допустимим доказом. При цьому на обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції вказав на позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові ККС ВС від 18 червня 2020 року у справі № 740/2536/17, про те, що медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК України, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів.
27.12.2022 ККС ВС
№ 753/11142/16-к Ухвала про тимчасовий доступ не потребується у разі добровільного надання потерпілим медичної документації
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225840
Безпідставними є і доводи захисника про те, що долучені до матеріалів справи у ході судового розгляду на підставі заяви потерпілих та їх представника ОСОБА_16 від 6 лютого 2019 року докази, отримані у позапроцесуальний спосіб, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати суду медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров`ю. Тобто, медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме - добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на його (його представника) запит.
За наявності сумнівів щодо достовірності медичних документів, які були об`єктом експертного дослідження та про які є відомості у висновку експерта, сторона захисту, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів мала процесуальну можливість клопотати про надання відповідних документів, або ж у порядку, передбаченому ст. 332 КПК клопотання про проведення експертиз, однак цього не зробила. Порушень порядку отримання наданих експертам для дослідження медичних документів не встановлено. Тому посилання захисника на стадії касаційного перегляду вироку на недопустимість висновків експерта з вказаних підстав є необґрунтованими.
02.11.2021 ККС ВС
№ 757/3303/15-к У разі добровільного надання потерпілим медичної документації тимчасовий доступ не потребується
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240790
30.Також, якщо потерпілий добровільно надає доступ до речей або документів, які перебувають у його володінні, іншій стороні або експерту, то така дія не вимагає дозволу слідчого судді. Такий дозвіл потрібен лише у разі, якщо необхідно примусити особу в інтересах кримінального провадження робити те, що вона відмовляється робити добровільно.
31.Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні особи і які особа надала добровільно, жодним чином не може зумовити їх недопустимість як доказів.
18.08.2021 ККС ВС
№ 582/445/20 Висновок СМЕ трупу є недопустимим доказом, оскільки мед.документацію отримано не в порядку ст. 163 КПК та за відсутності даних про добровільне надання
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99151651
ВС погодився, що висновок судово-медичної експертизи трупа у кримінальному провадженні є недопустимим доказом, оскільки ні слідчий, ні прокурор у порядку ст. 163 КПК України не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого.
З вказаними доводами суд апеляційної інстанції не погоджувався та зазначав, що потерпіла є стороною кримінального провадження і має право надавати докази не тільки суду, але й слідчому. Крім цього вказав, що з огляду на законодавчі норми потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються заподіяної злочином шкоди здоров’ю, а слідчий зобов’язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з’ясування всіх обставин, що згідно ст. 91 КПК України належать до предмета доказування.
Колегія суддів вказала, що у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що потерпіла надавала слідчому чи прокурору будь-які медичні документи для долучення їх до матеріалів кримінального провадження.
13.10.2020 ККС ВС
№ 185/1230/18 Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу 13.10.2020
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315070
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого.
Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
28.05.2020 ККС ВС
№ 487/5703/18 Тимчасовий доступ медичних документів лише у випадку відмови надання за запитом
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89578453
Надання тимчасового доступу до медичних документів потерпілої особи може мати місце лише у випадку відмови такої особи добровільно надати їх для проведення експертного дослідження. Встановлення розміру матеріальних збитків, завданих грабежем, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 186 КК), не потребує обов’язкового проведення експертизи.
18.02.2020 ККС ВС
№ 344/4693/15-к Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу 18.2.2020
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857691
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого.
Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
18.06.2019 ККС ВС
№ 740/2536/17 Щодо добровільного надання медичної документації та допустимості доказів. Відсутність необхідності легалізації в порядку тимчасового доступу
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89929185
Відповідно до статей 3, 56 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди його здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпілий не згоден надати наявні в його розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них, слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Тобто медична документація може бути отримана в інший спосіб, також передбачений КПК, а саме – добровільно надана безпосередньо потерпілою особою або медичною установою на запит слідчого, і лише у випадку неможливості отримати документи у такий спосіб слідчий звертається до слідчого судді з метою отримати дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів. Як убачається з матеріалів провадження, висновок експерта був складений на підставі постанови слідчого і для проведення цього висновку було надано медичну картку стаціонарного хворого – потерпілого. Будь-яких заперечень з приводу надання медичної документації для проведення експертизи потерпілий не висловлював. А тому твердження сторони захисту, що медична документація, покладена в основу висновку експерта, отримана з порушенням вимог КПК, не ґрунтуються на вимогах закону.
08.02.2018 ККС ВС
№ 511/708/15-к Отримання медичної документації запитом правомірне
https://reyestr.court.gov.ua/Review/72199587
Розкриття лікарської таємниці запитом є правомірним.
Категорія «Лікарська таємниця» у ст. 162 КПК
Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 162 КПК:
1. Лікарська таємниця
2. Таємниця досудового розслідування
3. Таємниця листування, телефон
4. Добровільне надання доказу в аспекті тимчасового доступу
5. Біологічні зразки (кров, волосся, тощо) як охоронювана законом таємниця
