Верховний Суд переглядаючи справу нагадав, що процесуальна співучасть є обумовленою характером спірних матеріальних правовідносин множинністю осіб на стороні позивача або відповідача. Її визначальною ознакою є наявність у кількох осіб спільного чи взаємопов`язаного матеріально-правового інтересу, а також однакових за спрямованістю прав або обов`язків щодо предмета спору. Саме ця ознака відрізняє співучасників від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки останні не є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин і щодо них суд не вирішує питання про наявність чи відсутність спірного права або обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Наведені положення процесуального закону необхідно застосовувати з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України. Саме позивач визначає предмет і підстави позову, а також коло осіб, до яких звертає свої матеріально-правові вимоги. Відповідно, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та щодо тих осіб, яких позивач визначив відповідачами.
Тому за загальним правилом суд не наділений повноваженнями залучати співвідповідачів з власної ініціативи всупереч волевиявленню позивача. У разі якщо характер спірних правовідносин свідчить про необхідність участі у справі іншої особи як відповідача або співвідповідача, проте позивач не заявляє відповідного клопотання про її залучення чи про заміну неналежного відповідача належним, суд вирішує спір у межах заявленого позову та щодо визначеного позивачем складу сторін.
Отже, якщо під час розгляду справи встановлено, що позов пред`явлено не до всіх осіб, які повинні відповідати за заявленими вимогами, або не до належного відповідача, а позивач не скористався наданими йому процесуальними правами щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, наслідком такого процесуального вибору є відмова у задоволенні позову, оскільки суд не вправі вирішувати питання про права та обов`язки осіб, які не набули статусу сторони у справі.
Постанова ВС КЦС від 02 листопада 2026 року у справі № 132/4666/13 https://reyestr.court.gov.ua/Review/141104526
