Верховний суд: за правилами якого судочинства (адміністративного чи кримінального) має розв`язуватися спір до АРМА про визнання протиправними дій щодо управління арештованим майном

05 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/21975/25, адміністративне провадження № К/990/41012/25 (ЄДРСРУ № 134590669) досліджував питання щодо підсудності спору з АРМА щодо дій з управління арештованим майном.

У ніч на 24 травня росіяни вкотре здійснили масований обстріл столиці, внаслідок чого у місті виникли пожежі та зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури та житлових будинків.

За повідомленням ДСНС наслідки атаки на райони столиці наступні:

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.

Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.

Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance.

Рішення ВС у справі № 153/732/25 від 30.04.2026 https://t1p.de/5soy4

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №15260, який пропонує розширити повноваження Національної поліції України у справах щодо необґрунтованих активів.

Державна реєстрація права власності на об’єднаний об'єкт нерухомості підлягає скасуванню повністю, якщо до його складу включено частини, право власності на які не набуте у встановленому законом порядку, оскільки законодавство не передбачає можливості часткового скасування такої реєстрації щодо окремих складових частин об’єднаного об’єкта.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд перекваліфікував дії водія із ч. 2 ст. 286-1 на ч. 2 ст. 286 КК.

30 квітня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі Benladghem c. Belgique.

Заявниця скаржилася на смерть свого брата, який загинув внаслідок пострілів, здійснених співробітниками спеціальних підрозділів федеральної поліції Бельгії під час його затримання. Вона покликалася на статтю 2 Конвенції і скаржилася на відсутність пропорційності у діях поліції.