В Україні все частіше повідомляють про випадки, коли представники військоматів роздають повістки на вулицях, у ресторанах чи біля церкви.
Наскільки це законно розбиралися DW.
Як розповів полковник Юрій Максимів, начальник Київського міського ТЦК, наприклад у Святошинському територіальному центрі комплектування (ТЦК) у перші тижні після вторгнення Росії в Україну йшли воювати і резервісти, і люди без досвіду і на службу набирали за спрощеною процедурою.
Нині ж ТЦК мають більше часу і ресурсів, а тому більш детально проводять медичний огляд військовозобов'язаних, зважують їхню сімейну ситуацію і особисті якості.
За словами полковника, до центрів комплектування досі прибувають і добровольці, і ті, кого викликали за повісткою. Усі спершу проходять співбесіду, а потім - медичний огляд. Якщо чоловік придатний, його відправляють на навчання. Коли ж ідеться про службовців із досвідом, вони їдуть на злагодження, аби вони згадали бойові навички.
"На фронт одразу нікого зараз не відправляють", - каже начальник військкомату.
Максимів наголошує: від початку війни жодних хвиль мобілізації не існує. Наразі є указ президента від 24 лютого - це указ про "Загальну мобілізацію". Згідно з ним, отримати повістку може будь-який українець віком від 18 до 60 років.
Повістки на зупинках, заправках, блокпостах
Адвокат Станіслав Борис, який консультує громадян щодо юридичних аспектів мобілізації, зауважує, що в законодавстві не передбачено конкретного місця вручення повістки, тобто вручати її на вулиці, в супермаркеті чи на блокпосту - законно.
"Правильним би було чисто юридично, щоб повістка була виписана в комплектувальному центрі на конкретну людину і безпосередньо їй вручена. Але не можна сказати, що це порушення, яке дозволяє людині не прийти до військкомату", - відзначає юрист.
Чи можна оскаржити повістку?
За словами адвоката Станіслава Бориса, повістка повинна мати обов'язкові дані: вид повістки, куди і коли з'явитися, тощо. Якщо таких даних немає повістку теоретично можна вважати незаконною, адже вона не оформлена належним чином. Закон вимагає, аби в документі було зазначено, куди, коли і навіщо людина має з'явитися. Також юрист наголошує, що вручати повістки мають право співробітники військкоматів, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств і установ, тоді як поліція чи представники тероборони самі цього робити не можуть.
"Якщо повістка вручена неуповноваженою особою чи містить не всі необхідні реквізити, аргументи з цього приводу можна надавати в суді в разі притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності" - додав адвокат.
За неявку у військкомат для проходження лікарської комісії передбачений штраф до 3400 гривень. Якщо ж військовозобов'язаний визнаний придатним, але ухиляється від служби, то це вже тягне за собою кримінальну відповідальність, можливе покарання - від трьох до п'яти років позбавлення волі.
Повістки як покарання
Тим часом усе частіше вручення повісток відбувається показово, в рамках рейдів у неочікуваних місцях. Так, наприкінці червня поліція Києва разом із військовими комісарами провели рейд нічними закладами столиці і вручили 219 повісток порушникам комендантської години. На пляжах Одеси запрошення до військкоматів отримували чоловіки, які відпочивали біля моря попри заборону.
Тоді як законність такої роздачі повісток юристи не піддають сумніву, серед військових вона викликає неоднозначну реакцію. Офіцер ЗСУ Андрій Ткачук, вважає, що насильне притягнення на службу людей з клубів і пляжів знецінює честь військових і нівелює реформи, яких збройні сили зазнали з 2014 року.
"Треба покарати людей - покарайте їх правильно, згідно з законом, придумайте публічні роботи, відправте розбирати завали… Але поважайте і військових, які віддали життя військовій службі, які з мотивацією прийшли 24 лютого і служать", - зазначив військовослужбовець.
Водночас начальник Київського міського ТЦК Юрій Максимів вважає за потрібне нагадувати громадянам, що в державі триває війна.
"Якщо ти маєш час під час комендантської години, порушуючи вимоги законодавства, відпочивати в якомусь закладі, то чому не виконуєш свій військовий і громадянський обов'язок із захисту батьківщини?" - запитує начальник військкомату.
Юрій Максимів наголосив, що до мобілізації під час поліцейських рейдів вдалися після обговорення з військово-цивільною адміністрацією і не тому що ТЦК критично бракує призовників.
"Громадяни повинні бачити потужну державу, де кожен рівний перед законом", - сказав він.
Зазначимо, що наразі мобілізацію в Україні офіційно продовжено до 23 серпня, але в міноборони наголосили, що вона триватиме, доки потрібно буде доукомплектовувати підрозділи, які чинять спротив російській армії.
