Рішення ВС у справі № 910/3338/21 https://cutt.ly/6DH6K18
ТОВ звернулося з позовом до іншого ТОВ про стягнення збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач направив для реєстрації відповідні податкові накладні, за результатами розгляду яких було прийнято рішення про відмову у їх реєстрації. Відповідач подав скарги до ДФС, які залишені без задоволення, однак відповідач не оскаржив їх в судовому порядку, чим завдав позивачу збитки у заявленій сумі, оскільки він не може включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та, відповідно, зменшити податкові зобов`язання за зазначену суму.
ВС вказав, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.929 ЦК України).
У договорі сторони прямо не передбачили, яка сторона повинна здійснювати реєстрацію податковий накладних у ЄРПН. Однак чинне законодавство передбачає, що таку реєстрацію податковий накладних у ЄРПН здійснює платник податку.
П. 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому Верховний Суд прийшов до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на продавця послуг за договором в розумінні ст.201 ПК України (який є експедитором відповідно до ст.929 ЦК України).
