Правова позиція ЄСПЛ у справі «ILAREVA AND OTHERS v. BULGARIA» від 09.09.2025, заява № 24729/17 https://t1p.de/0cxer
Заявники, які беруть участь у діяльності неурядових організацій, що займаються захистом прав людини, включаючи права біженців, стверджували, що влада не провела ефективного розслідування за їхніми заявами про те, що вони стали жертвами погроз і закликів до насильства, включаючи вбивство, опублікованих у Facebook приватними особами у зв'язку з їх професійною діяльністю.
Під час розгляду цієї справи, ЄСПЛ встановив, що органи влади не зробили серйозних спроб зібрати інформацію, відмінну від даних про цифровий трафік. Також вони не залучили заявників як потерпілих до провадження.
Крім того, не було отримано у Facebook інформацію, надану власниками відповідних акаунтів на момент їх створення, яка могла включати особисті дані, адреси електронної пошти та/або номери телефонів, і перевірити будь-які такі зачіпки.
Щодо двох осіб, які були визначені як потенційні свідки або навіть підозрювані, влада ніколи не намагалася отримати докази з їхніх ІТ-пристроїв.
На думку Суду, вищезазначені дії не могли призвести до встановлення фактів у справі. Сукупний ефект полягав у тому, що погрози насильством та мова ненависті, мотивовані нетерпимістю та упередженнями і спрямовані проти заявників через їхню професійну діяльність, пов’язану з групами людей, за права яких вони боролися, фактично залишилися без правових наслідків, а заявникам не було надано необхідного захисту їхнього права на особисту недоторканність.
Отже, держава не виконала свої позитивні зобов’язання за ст.8 у поєднанні зі ст.14 Конвенції.
