ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391394 від 19.11.2025 у справі № 916/992/25 зазначила, що опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.
Ухвала про виправлення описки є невід`ємною частиною того судового рішення, до якого відповідні виправлення вносяться, тобто по своїй суті ухвала про виправлення описки не є самостійним процесуальним документом, а лише усуває неточності, помилки та описки, допущені при виготовленні тексту того чи іншого процесуального документа.
Виходячи із цих міркувань ВПВС виснувала, що за змістом п. 18 ч. 1 ст. 255 ГПК України під «внесенням виправлень у рішення» розуміють саме внесення виправлень в рішення суду, у той час як ухвала про виправлення описки в ухвалі суду підлягає оскарженню в апеляційному порядку у разі, якщо відповідна ухвала, до якої вноситься виправлення, з урахуванням внесених змін (виправлень), належить до ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, зокрема міститься в переліку ч. 1 ст. 255 ГПК України (ч. 2 ст. 353 ЦПК України) як така, що підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у власній ухвалі, якою призначено час та дату підготовчого провадження (відсутня у переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду), не підлягала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
