Суд першої інстанції установив, що запитувана позивачем інформація, яка міститься в зошитах для виконання практичних завдань, сформованих у межах проведення добору кандидатів на посаду судді, відноситься до інформації з обмеженим доступом, зокрема службової інформації.
Запитувана інформація не відноситься до передбачених законодавством випадків, в яких не може бути обмежено доступ до такої інформації або такі відомості не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом.
Разом з тим запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI.
При аналізі відповідних справ ЄСПЛ та вітчизняні суди застосовують «трискладовий тест», щоб визначити, чи було обґрунтованим обмеження в доступі до інформації.
Зокрема, надаючи відповідь на запит позивача про отримання інформації, суб`єкт владних повноважень повинен дотримуватись балансу між інтересами заявника в доступі до інформації, що становить суспільний інтерес, та необхідністю захисту прав приватних осіб, якими в цьому випадку є кандидати на посаду судді.
Погоджуючись з обґрунтованістю обмеження доступу до інформації, ВПВС у постанові від 18.01.2024 у справі № 990/161/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512567 зазначила, що шкода від оприлюднення цієї інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні.
Адже кандидати на посаду судді не є суддями і, можливо, за результатами конкурсу ними й не стануть, а тому йдеться саме про право на приватне та сімейне життя звичайних людей, яке не повинне обмежуватись через оприлюднення запитуваної інформації.
