Підсудність спору з АРМА щодо дій з управління арештованим майном

Дата: 24.05.2026 10:39

Верховний суд: за правилами якого судочинства (адміністративного чи кримінального) має розв`язуватися спір до АРМА про визнання протиправними дій щодо управління арештованим майном

05 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/21975/25, адміністративне провадження № К/990/41012/25 (ЄДРСРУ № 134590669) досліджував питання щодо підсудності спору з АРМА щодо дій з управління арештованим майном.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 466/1150/18.

Абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Правові та організаційні засади функціонування АРМА визначено Законом № 772-VIII.

Згідно зі статтею 2 Закону № 772-VIII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Пунктом 4 статті 1 Закону № 772-VIII визначено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

(!) АРМА здійснює заходи з управління активами у порядку, передбаченому статтями 19-24 Закону № 772-VIII та статтею 100 КПК України. Активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (абзац другий частини першої статті 19 Закону № 772-VIII).

Порядок управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами визначено статтею 21 Закону № 772-VIII.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Верховний суд зазначає, що, позивач, звернувшись з позовом, про:

· встановлення відсутності повноважень у АРМА на передачу в управління арештованого майна (активу);

· визнання протиправними дії АРМА щодо конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності стосовно оцінки нерухомого майна та проведення попередніх ринкових консультацій шляхом отримання проєктів програм управління або комерційних пропозицій та/або інших документів, в межах конкурсного відбору управителів активів;

· зобов`язання АРМА утриматись від вчинення будь-яких дій, спрямованих на організацію та/або передачу в управління арештованого майна в тому числі шляхом проведення конкурсного відбору управителя нерухомого майна -

оспорює дії АРМА в процедурі провадження діяльності із здійснення управління майном в межах повноважень, встановлених Законом № 772-VIII.

Дії АРМА щодо конкурсних відборів суб`єктів оціночної діяльності та управителя майна є складовою управління арештованим майном.

Тобто в позовній заяві позивач порушує питання про подальші дії відповідача, вчинені у процесі управління цим майном, тобто реалізація повноважень, наданих законом.

Також позивач не порушує питання щодо скасування, зміни чи припинення арешту, яке, безсумнівно, розглядається в порядку кримінального судочинства.

Варто зауважити, що метою передачі АРМА арештованого майна для здійснення заходів з управління ним є, зокрема, забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості (абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України, пункт 4 частини першої статті 1, частина перша, речення перше частини четвертої статті 21 Закону № 772-VIII.

Отже, АРМА у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та виконує управлінську функцію щодо переданого йому в управління майна, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, що має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

ВИСНОВОК:

Питання щодо скасування, зміни чи припинення арешту, яке передане в управління АРМА безсумнівно, розглядається в порядку кримінального судочинства, однак питання процесу управління цим майном, тобто реалізація повноважень, наданих законом – адміністративна юрисдикція.