Походження дитини зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій

Дата: 05.03.2026 14:46

Верховний суд: встановлення походження дитини, яка народилася внаслідок застосування різних репродуктивних технологій

26 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 554/11048/23, провадження № 61-7307св25 (ЄДРСРУ № 132513243) досліджував питання встановлення походження дитини, яка народилася внаслідок застосування різних репродуктивних технологій.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (стаття 123 СК України).

Верховний суд зауважує, що: у статті 123 СК України парламентом унормовано порядок встановлення походження дитини, яка народилася внаслідок застосування різних репродуктивних технологій: штучного запліднення; сурогатного материнства;імплантації ембріона.

(!!!) При застосуванні штучних методів репродукції людини штучне запліднення може бути здійснене спермою чоловіка матері дитини або при імплантації може бути використаний ембріон, який генетично походить від подружжя. У цьому випадку існує біологічна спорідненість між дитиною та обома батьками. Можливе штучне запліднення донорською спермою або імплантація ембріона, який генетично пов’язаний лише з одним з батьків або взагалі не має з ними генетичного зв’язку (донорський ембріон). У цьому випадку біологічна спорідненість з одним з батьків або навіть з обома з них відсутня.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені (частина перша та третя статті 126 СК України).

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (стаття 128 СК України).

Застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. Розкриття анонімності донора може бути здійснено в порядку, передбаченому законодавством (стаття 48 закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 742/2669/21 (провадження № 61-967св23) вказано, що:

«34. Спірні правовідносини стосуються визначення походження дитини від батька за заявою матері, яка не перебуває у шлюбі, та за відсутності спільної заяви батьків при реєстрації народження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

35. Правове регулювання відносин при народженні дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, врегульоване положеннями статті 123 СК України, які передбачають порядок визначення походження такої дитини від подружжя.

36. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

37. При цьому положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року у справі № 465/1387/17-ц (провадження № 61-185св18) зазначено, що:

«відповідно до частини другої статті 123 СК України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

Згідно з підпунктом 11 пункту 7 Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 771 від 21 грудня 2008 року (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація дитини, народженої за допомогою допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку за наявності довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом. При цьому в графі «Для відміток» робиться відповідний запис: матір`ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім`я, по батькові), а також зазначаються дата видачі довідки та її номер».

В постанові Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі № 344/1962/19 (провадження № 61-3085св22) викладено висновок про те, що «враховуючи норми статей 123, 136 СК України, подружжя, надавши згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій, у будь-якому випадку буде батьками народженої дитини і повинно нести обов`язки щодо її благополуччя. Законодавство не передбачає жодних винятків для чоловіка та можливості уникнення від виконання своїх батьківських обов`язків».

За загальним правилом визнання батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для визнання батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18).

ВИСНОВОК:

Визначення походження дитини, народженої в результаті допоміжних репродуктивних технологій, від осіб, які не перебувають у шлюбі, викладений у постанові Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 742/2669/21 (провадження № 61-967св23).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду14 серпня 2024 року в рамках справи № 752/16335/20, провадження № 61-11361св22 (ЄДРСРУ № 121900222).