Рішення ВС у справі № 320/14498/24 від 29.04.2026 https://t1p.de/c1o4p
У касаційній скарзі позивач наголосив на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - норм ч.12 ст.40 КАС України, ч.ч.5,7 ст. 43 КАС України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо правильного застосування цієї норми за аналогічних обставин.
На переконання касатора, такий висновок може полягати в наступному: ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про відвід, яка надійшла до суду менше ніж за три робочих дні та була розглянута тим самим складом суду, який розглядає справу може бути постановлена без складення окремого документа, оскільки така ухвала не входить до переліку ухвал, які згідно з ч.5 ст.243 КАС України повинні бути оформлені окремим документом, а інші процесуальні норми не визначають такого обов'язку. При цьому, норми ч.2 ст.40 КАС України не застосовуються, оскільки ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід не є ухвалою про самовідвід.
КАС ВС відхилив ці доводи касаційної скарги.
ВС виснував, що ухвала про відмову у відводі судді повинна викладатися окремим документом у письмовій формі із зазначенням мотивів, з яких виходив суд, вирішуючи таку заяву.
При цьому, відсутність такої ухвали у переліку ухвал, які викладаються окремим документом, згідно ч.5 ст.243 КАС України, не суперечить такому висновку, оскільки абз.2 ч. 5 цієї статті передбачено, що окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. На користь такого висновку вказують також і положення ч.8 ст.40 КАС України.
