В касаційних судах склалась суперечлива практика щодо застосування ст. 1 Закону № 2479-IX.
Так, КГС у складі ВС у постанові від 26.09.2024 в справі № 917/1389/23 зазначив, що вона є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту: містить заборону, тобто вимогу про зобов’язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів; стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб’єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб’єктів не віднесений.
Водночас КЦС у складі ВС неодноразово виснував про те, що застосування постачальником тарифів, визначених рішенням обласної ради, не відповідає приписам ст. 1 Закону № 2479-IX та зумовило фактичне зростання для споживача вартості послуг.
Колегія суддів КЦС у складі ВС не погодилась з висновком КГС у складі ВС, викладеним у постанові від 26.09.2024 в справі № 917/1389/23 щодо застосування ст. 1 Закону № 2479-IX, та вважала за необхідне відступити від нього. Вказувала, що в умовах дефіциту енергії та значної втрати генеруючих потужностей проблема правомірності застосування тарифу є вкрай актуальною.
Погоджуючись з обґрунтованістю таких мотивів, ВПВС 08.07.2026 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/138363249 про прийняття справи № 524/10323/24 до свого розгляду.
