У 2025 році голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев повідомив, що епоха анонімних іноземних рахунків і масового приховування доходів за кордоном для українців добігає кінця. Цьому сприяють чотири ключових фактори: приєднання України до глобальних систем автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS/OECD CRS, FATCA), ухвалення спеціальних законопроєктів щодо прозорості цифрових активів і криптовалюти, формування єдиного реєстру рахунків, а також поступова імплементація податкових директив ЄС з контролю над доходами фізичних осіб і компаній.
Світовий тренд: автоматичний обмін інформацією
Наразі 109 країн — зокрема всі країни ЄС, Британія, Швейцарія, Канада, США — впровадили CRS, вимога якого: усі банки, брокери та інші фінансові посередники автоматично передають податковим органам своїх країн дані про рахунки, заощадження, інвестиції, доходи (дивіденди, роялті, оренду), рух грошей клієнтів-нерезидентів.
З 2026 року Україна запускатиме систему CRS за участі НБУ й ДПС. Банки України вже зобов’язані ідентифікувати податкових резидентів, структури володіння та кінцевих бенефіціарів, а за запитом — розкривати інформацію партнерам-іноземним податковим службам.
Криптовалюта та цифрові активи: детінізація
2025 став роком законодавчих проривів для оподаткування та верифікації криптовалюти. Законопроєкт №10225-д («Про віртуальні активи») встановив правила для ринку — ідентифікація власника, право НАЗК і Мінфіну перевіряти походження криптоактивів, фіксація транзакцій у блокчейн, контроль за джерелом походження коштів.
Врегульовано механізми оподаткування: очікується ставка 5-18% для фізичних і юридичних осіб залежно від активності. НАЗК вже має інструменти перевірки blockchain-операцій, співпрацює з кіберполіцією та міжнародними аудиторами.
Новий реєстр платіжних інструментів — боротьба з «дропами»
Ще одним кроком до фінансової прозорості стала поява законопроєкту №14161 про державний реєстр осіб, які надають свої реквізити для використання у тіньових схемах. Це унеможливить масове використання «дропів» для анонімного переказу чи обналу грошей і посилить фіскальний контроль за готівковими потоками, азартними іграми, онлайн-платформами.
DAC-7: досвід ЄС для цифрових платформ
Україна імплементує директиву DAC-7, що передбачає автоматичну передачу даних про доходи користувачів від маркетплейсів (OLX, Amazon, Airbnb, Upwork і т.д.) між фіскальними органами ЄС, США та партнерів. Всі онлайн-платформи зобов’язані збирати й передавати інформацію про українських резидентів — це означає, що всі доходи фрілансу, онлайн-торгівлі, оренди та консультацій не залишаться «у тіні» навіть якщо виплачуються на іноземні рахунки.
Посилена співпраця з податковими органами світу
Українські податкові та правоохоронні органи вже зараз отримують від партнерів (зокрема США, Німеччини, Польщі, Британії) інформацію про банківські рахунки, нерухомість, фінансові операції громадян, які намагаються приховати доходи або не декларують їх в Україні.
Очікується розширення обміну інформацією про:
- операції по фінансових інструментах, акціях, дивідендах;
- онлайн-рахунки PayPal, Stripe, Wise, криптобіржі;
- нерухомість, рухоме майно за кордоном.
Нові ризики для платників
- Збільшується ймовірність податкових перевірок «без попередження» та арештів закордонних рахунків.
- Повернення в Україну недекларованих доходів як «борг» чи «подарунок» — більше не врятує.
- За злісне приховування — адміністративна і навіть кримінальна відповідальність.
- Задекларована офіційно валюта й активи залишаться під пильним наглядом навіть після амністії чи валютної лібералізації.
Як діяти бізнесу та громадянам
- Офіційно декларувати всі рахунки, відкриті за кордоном, і доходи, отримані не в Україні, навіть якщо вони не підлягали податку раніше.
- Ретельно фіксувати джерела коштів для фрілансу, заробітків онлайн, переведень з маркетплейсів.
- Не ігнорувати вимоги податкової — повідомляти про іноземні активи та рахунки вчасно.
- Консультуватись із податковими та фінансовими радниками, аби уникати подвійного оподаткування і штрафів у випадку автоматичного обміну.
- Відстежувати новини з податкової сфери щодо імплементації CRS/DAC7/AML в українське законодавство.
Висновок
Можливість приховати доходи чи активи за межами України швидко зникає навіть для дрібних фрілансерів, власників криптовалюти, інвесторів, підприємців. Світ стає все більш прозорим, і саме зараз — останній шанс перейти до легалізації, уникнути кримінальних або адміністративних ризиків та побудувати легальну фінансову історію. Україна не лише наслідує світові тренди детінізації, а й шукає власні інноваційні рішення у боротьбі з ухиленням від податків, дбаючи про справедливий розподіл податкового навантаження та фінансову безпеку держави.
