Нормами ч. 4 ст. 18 Закону № 3689-XII та статті 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки (дострокове припинення дії свідоцтва) з підстави невведення її у використання протягом п`ятирічного строку на відповідній території (невикористання в Україні).
Перебіг цього строку розпочинається з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. При цьому умов, що перебіг зазначеного строку починається наново зі зміною власника (уповноваженого користувача) торговельної марки, зазначені норми права не містять.
Як десятирічний строк охорони торговельної марки, так і п`ятирічний строк її безперервного невикористання починають перебіг відповідно з дати подання заявки та дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні) та не залежать від зміни власника (уповноваженого користувача) такої торговельної марки, хоч ця процедура може супроводжуватись видачею нового свідоцтва.
З урахуванням цього ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/126153470 від 05.03.2025 у справі № 910/8781/23 відступила від протилежного за своїм змістом висновку КЦС, наведеного в постанові від 09.06.2021 року у справі № 757/34959/18-ц, відповідно до якого перебіг пʼятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення майнових прав на неї має починатися від дати отримання особою прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника.
Вирішуючи спір по суті ВПВС виходила з того, апеляційний суд установив обставини невикористання торговельної марки за спірним свідоцтвом протягом останніх п`яти років, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку в зазначеній частині за умови відсутності поважних причин для її невикористання.
