У межах євроінтеграції в Україні проводиться одна з наймасштабніших реформ, яку координує Міністерство юстиції — виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, яка включає 529 заходів, з них 110 стосуються сфери правосуддя. До розроблення заходів блоку «Правосуддя» було залучено понад 20 органів державної влади. Масштаб проекту демонструє рівень уваги до сфери, як з боку Європейського Союзу, так і з боку України.
Про це розповіла в.о. Міністра юстиції Людмили Сугак на XIV Судовому форумі, присвяченому стратегічним викликам та майбутньому системи правосуддя.
Зокрема, у своєму виступі Людмила Сугак зазначила, що саме обсяг і комплексність заходів роблять реалізацію Дорожньої карти значним викликом, адже кожен із них потребує узгодження між широким колом стейкхолдерів — від державних органів і громадського сектору до європейських інституцій.
Попри великі обсяги роботи, у виконанні Дорожньої карти вже зафіксовано суттєвий прогрес, а саме:
- затверджено методологію кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді та порядок регулярного оцінювання суддів;
- оновлено Стратегію розвитку суддівської освіти;
- впроваджено систему виявлення потреб та оцінювання ефективності навчання суддів;
- ухвалено Положення про оприлюднення звітів Національної школи суддів України;
- удосконалено доступ Громадської ради доброчесності до суддівських досьє;
- у сфері дисциплінарної відповідальності вже розглянуто із залученням служби дисциплінарних інспекторів 29% старих дисциплінарних скарг, які мають бути остаточно опрацьовані до кінця 2026 року.
Окрему увагу в. о. Міністра юстиції приділила реформі адвокатури. За її словами, робота над реформою вже розпочалася: підготовлено проект постанови про створення робочої групи за участю державних органів, міжнародних партнерів та представників громадянського суспільства.
Міністерство юстиції забезпечує безперервний моніторинг виконання Дорожньої карти, утворивши міжвідомчі робочі групи, які на регулярних засіданнях обговорюють досягнення та виклики, узгоджують шляхи вирішення проблем після чого відбуваються консультації з ЄК. Такий формат дозволяє оперативно вирішувати спірні і проблемні питання та синхронізувати темпи реалізації з усіма партнерами.
«На практиці ми відчули, що виконання Дорожньої карти вимагає більше часу, дискусій та зусиль ніж ми передбачали під час розробки документу. Ми долаємо всі ці виклики з гідністю, тому що чітко бачимо спільну кінцеву мету: повна та якісна імплементація визначених Дорожньою картою завдань», — резюмувала Людмила Сугак.
