Рішення ВС у справі № 591/3807/22 від 19.11.2025 https://t1p.de/y7jlp
Звертаючись до суду з позовом до військовослужбовця, КЕВ зазначило, що відповідач є таким, що втратив право користування службовим житловим приміщенням, оскільки вибув зі списків частини для проходження служби в іншому гарнізоні, тому підлягає визнанню таким, що втратив право користування службовим приміщенням.
КЦС ВС не погодився з таким твердженням КЕВ, оскільки з системного аналізу положень Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, вбачається, що у військовослужбовця та членів його сім'ї обов`язок звільнити службове житлове приміщення виникає у разі забезпечення їх житлом для постійного проживання. В іншому випадку військовослужбовці та члени їх сімей підлягають виселенню з підстав, установлених законом.
За змістом ст.ст.48,118,119,124,125 ЖК України, ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» заборона виселення поширюється на військовослужбовців, звільнених з військової служби і не забезпечених житлом для постійного проживання у межах норми.
З огляду на це, ВС наголосив, що саме собою вибуття до іншого місця служби та реєстрація військовослужбовця за місцем проходження служби за адресою військової частини, що не є гуртожитком чи іншим житловим приміщенням, не є підставою для його виселення із службового житла за відсутності доказів наявності іншого постійного або службового житла.
