Одним з ключових запитів у суспільстві є вимога реформувати судову систему та впевненість у справедливому правосудді.
«Поради юриста» обговорили з Романом Бабієм, народним депутатом України, як сьогодні відбувається судова реформа.
Роман Бабій є членом профільного комітету Верховної Ради з питань правової політики. Політик похвалився проміжними успіхами судової реформи, розповів, коли буде впроваджено дистанційне правосуддя. Також обговорили висновки Венеційної комісії щодо закону про олігархів проти якого голосував нардеп Бабій. Чи варто повертати довоєнну ставку ПДВ на пальне з 1 липня та чому президент має ветувати закон №5655 про містобудування - докладніше читайте в інтерв‘ю.
Геннадій Кірія: Останні 13 років в Україні перманентно відбувається судова реформа. На якому етапі вона сьогодні?
Роман Бабій: Зараз практично завершений черговий активний етап реформи — формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів за новими правилами. Але крім реформування підходів до формування цих органів судова реформа передбачає також добір до Конституційного суду, удосконалення процесуальних кодексів та добору рядових суддів, цифровізацію. Це купа напрямків, і по кожному з них ще багато роботи.
Навіть під час війни маємо хоча б поступово рухатися в напрямку вдосконалення судової системи. Як зрозуміти, що судова реформа успішна? Є певні суспільні маркери, які свідчать, що суспільство задоволене результатами реформ. Стосовно судової реформи — українці мають побачити, що покарання за злочин (зокрема, за корупцію) є невідворотним і вибірковості в його призначенні немає. Другий маркер — якість судових послуг. Вони мають бути швидкими, комфортними та справедливими.
Геннадій Кірія: Коли відбудеться відновлення повноцінної роботи реформованого складу ВРП та ВККС?
Роман Бабій: Саме формування ВККС є одним з ключових маркерів нашого руху до Євросоюзу. І Вища рада правосуддя, і Вища кваліфікаційна комісія вже формально реформовані. Їх члени призначені за новими правилами: за участю і з правом вирішального голосу міжнародних експертів, тому цю проблему можна вважати вирішеною.
Однак свідчення успішності цих реформ — це повноцінна робота ВРП та ВККС. І як на мене, говорити про повноцінність зараз передчасно. Є ряд проблем. ВККС не працювала більше ніж три з половиною роки. Уявіть, скільки за цей час накопичилось невирішених питань.
Чому так сталося? «Закон про перезавантаження ВККС» прийняли у 2019 році, одразу після цього Вищу кваліфікаційну комісію терміново ліквідували, через недостатню довіру до людей, які в ній в той час працювали. Мав швидко відбутися конкурс і призначення нових членів ВККС, але отримали рішення Конституційного Суду, яке проведення цього конкурсу унеможливило.
Можливо, й не варто було рубати з плеча, треба було подумати, яким чином забезпечити безперервність роботи та виконання необхідних повноважень, врахувавши фактор КСУ. Однак обрали інший шлях, який виявився неочікувано довгим — поки узгодили з міжнародними партнерами правила для добору членів ВРП, імплементували їх, потім така ж процедура відбулася із законодавством щодо ВККС, після цього — процедура перевірки та нового конкурсу по ВРП… А потім почалося повномасштабне вторгнення. Через звільнення членів ВРП якраз перед його початком ця структура майже рік була неповноважною. Все це в сукупності і призвело до трьох з половиною років фактичної відсутності в Україні ВККС.
У роботі ВРП є свої проблеми. Одна з найважливіших її функцій — дисциплінарна, коли вони притягують суддів до відповідальності. Зараз вони її виконувати не можуть, бо не сформована служба дисциплінарних інспекторів. Парламент працює над вирішенням цієї проблематики. Є законопроект, який тимчасово надає можливість ВРП здійснювати дисциплінарні провадження без дисциплінарних інспекторів, допоки ця служба не буде створена. Одночасно напрацьовано зміни до правил набору інспекторів, щоб до їх складу потрапили дійсно професійні люди. Але в цій частині ще йде дискусія з нашими міжнародними партнерами.
Геннадій Кірія: Як відбувається реформування КСУ - прийняття з/п про конституційну процедуру та реформування порядку добору суддів КСУ?
Роман Бабій: Тут є два напрямки. Перший і головний — удосконалення процедури, яку будуть проходити кандидати перш ніж стати суддями. Це ще один із маркерів для наших європейських партнерів і обов'язкова умова для членства в Євросоюзі.
Процедуру добору суддів вже змінили. Парламент створив спеціальну комісію — Дорадчу групу експертів, яка має пропускати кандидатів через своє сито і визначати, хто з них гідний, а хто ні. Потім Президент, Верховна Рада чи З’їзд суддів обиратимуть з них суддю Конституційного Суду.
Ця група експертів складається з шести осіб — 3-х міжнародників та 3-х від українських органів. Венеційська комісія рекомендувала ввести в цю групу додатково сьомого члена-міжнародника, щоб збільшити вплив міжнародних експертів на прийняття рішень.
У Раді наразі зареєстрований законопроєкт №9322, в якому за великою мірою вже враховані висновки Венеційської комісії. Згідно з його положеннями, без згоди 2-х міжнародних експертів дорадча група експертів не може прийняти жодного рішення. В той же час якщо група експертів визначить, що по будь-якому із критеріїв (доброчесності чи професійності) кандидат не проходить, він припиняє свою участь у конкурсі. Плануємо розглянути його на одному з найближчих засідань.
Друга складова формування КСУ — прийняття законопроєкту про конституційну процедуру. Він готовий до другого читання, але через велику кількість правок на нього треба в залі витратити дуже багато часу. Він є дуже важливим, бо зараз процедура розгляду справ в Конституційному Суді відбувається на підставі актів, які встановлює сам Конституційний Суд. Дехто критикує цю процедуру, говорять про її непрозорість, про те, що вона зручна виключно для Конституційного Суду. Законопроєкт №4533 покликаний змінити цю ситуацію.
Геннадій Кірія: Невід’ємним елементом успішної судової реформи є дистанційне правосуддя. Як швидко воно може бути запроваджено і які виклики стоять перед його впровадженням?
Роман Бабій: Я палкий прихильник дистанційного правосуддя. Окремі елементи його ми вже маємо зараз — це відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, коли учасник процесу може зі свого телефону чи ноутбуку, зі зручного місця взяти участь в судовому засіданні і не витрачати час на дорогу та очікування. Ми впровадили це у зв’язку з ковідними викликами.
Нещодавно Кабмін скасував ковідні обмеження, введені в законодавство. Щоб зберегти для українців можливості дистанційного правосуддя під час війни, я зареєстрував законопроєкт №8358, що регулює особливості провадження в умовах воєнного часу в цивільному процесі, в адміністративному, і в господарському. Він також розширює можливості розгляду справ в письмовому провадженні. Ви не йдете до суду, не чекаєте в залі, навіть не берете участь у відеоконференції. Судовий процес йде без вашої участі і ви з судом обмінюєтесь доказами дистанційно у письмовому режимі. Письмове впровадження не є обов'язковою опцією, це лише можливість, право. Суд не зможе примусити вас перейти в письмове провадження без вашої згоди.
Все це є дуже важливим під час війни. Мільйони українців, рятуючись від обстрілів та окупації, виїхали з місць постійного проживання або за кордон. Система дистанційного правосуддя гарантує їм доступ до української судової системи з будь-якого місця. І ще не варто забувати про фізичну безпеку учасників судового процесу.
Все це важливі елементи реформування судової системи, які роблять судову послугу для українців більш зручною та в принципі доступною в цей складний час.
Геннадій Кірія: Венеційська комісія негативно оцінила закон про олігархів, який президент Зеленський подавав, як велику перемогу. Як прокоментуєте висновки ВК?
Роман Бабій: Я та мої колеги з депутатського об'єднання «Розумна політика» не підтримали цей документ під час голосування. Ми висловили свої зауваження, синхронні з сьогоднішньою позицією Венеційської комісії. На її думку, цей законопроєкт не відповідає європейським демократичним стандартам, містить небезпеку узурпації і наділення РНБО невластивими повноваженнями, розширює повноваження Президента, виключний перелік яких зазначений в Конституції.
На жаль, ми втратили час, коли прийняли цей закон і “заспокоїлися” — треба було розробити правильні інструменти для цивілізованої, демократичної боротьби з олігархами. Зокрема, вдосконалити антимонопольне та антикорупційне законодавство, ухвалити закон про лобізм.
Геннадій Кірія: МФО «Розумна політика» бореться за повернення виплат для військових. Провладні депутати називають це популізмом. Чи можливо дійсно повернути надбавки військовим на, які вони заслуговують?
Роман Бабій: «Розумна політика» виступила тригером цього повернення, коли зареєструвала законопроєкт №8312, присвячений поверненню виплат військовим. Його довго не виносили на розгляд до зали всупереч регламентним нормам, потім все таки підтримали аналогічну правку авторства “Розумної політики”, одразу після прийняття підписання законопоекту з цією правкою заблокували, але наші ключові пропозиції вдалося запровадити у вигляді правок до законопроекту №9342.
Ці всі події змусили парламент консолідуватися і напрацювати законопроєкт, який би відновлював військовослужбовцям виплати мінімум у 30 тис. грн та врегульовував ряд інших питань. У середу цей законопроєкт прийняли у другому читанні.
Щодо популізму. Коли депутати розглядали бюджет на 2023 рік, жодних аргументів, що нам не вистачить грошей на виплати військовим, в залі не звучало, хоча ці виплати тоді були зафіксовані на рівні рішень Кабміну. Дивно, коли попри відсутність грошей і популізм, Міноборони купує яйця по 17 гривень. Військові мають отримувати гідну винагороду за те, що вони ризикують життям, втрачають здоров'я і захищають нас з вами.
Геннадій Кірія: Чи на часі зараз повертати довоєнну ставку ПДВ на пальне з 1 липня?
Роман Бабій: Я вважаю, що ні. Збільшення довоєнної ставки призведе до збільшення доходів до бюджету, але водночас воно призведе до подорожчання пального, це в свою чергу вплине на вартість багатьох речей і вдарить по кишенях українців. На моє переконання, влада має максимально полегшити для українців складну ситуацію, в яку вони потрапили у зв'язку з широкомасштабним вторгненням. Тим більш що західні партнери забезпечують нам дуже потужну фінансову підтримку.
Геннадій Кірія: Чи будуть депутати від МФО «Розумна політика» голосувати за №5655 про містобудівну діяльність?
Роман Бабій: Цей законопроєкт вже проголосований і переданий на підпис Президенту. Я разом з колегами з «Розумної політики» його не підтримав, оскільки він містить дуже багато корупціогенних моментів. Експерти вважають, що цей документ «вигідний забудовникам». В одній із нещодавніх резолюцій Європарламенту був заклик до Президента не підписувати цей законопроєкт. Можливо, саме тому він його досі не підписав і не факт, що підпише.
Повну версію інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі Увага: КІРІЯ
Геннадій Кірія, спеціально для «Поради юриста»
