Позивачка вважала, що п. 64 суперечить п. 48-1 Положення № 1153/2008, оскільки, з одного боку, законодавство встановлює, що час перебування в соціальній відпустці зараховується до строку вислуги у військовому званні (із чим позивачка погоджується), а з іншого боку - у період такої відпустки чергове звання не присвоюється (із чим вона не погоджується).
На її думку чергове звання має присвоюватися незалежно від того, чи перебуває такий військовослужбовець у будь-якому з видів відпусток, у тому числі й по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
ВС не погодився з такими доводами, оскільки п. 48-1 Положення № 1153/2008 визначає порядок обрахунку строку вислуги у військовому званні, а п. 64 встановлює застереження щодо моменту присвоєння чергового звання. Тобто підстав вважати, що вони по-різному регулюють питання порядку присвоєння чергового звання немає.
ВПВС в постанові від 16.02.2023 у справі № 990/23/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109273736 підтримала висновок ВС, адже установлена у п. 64 Положення № 1153/2008 неможливість присвоєння чергового військового звання під час перебування військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не дає підстав для висновку, що це суперечить порядку розрахунку строку вислуги у військовому званні, який закріплено в п. 48-1 Положення № 1153/2008.
Доводи позивачки про перевищення своїх повноваження Президентом України при внесенні змін до Положення були визнані необгрунтованими, оскільки викладення положень нормативного акта, яке передбачає особливі варіанти регулювання окремих випадків, не може вважатись перевищенням повноважень розробника акта.
