Судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено.
Водночас апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з тієї підстави, що положення п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» поширюються виключно на позивачів - фізичних осіб.
ВПВС у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115598835 наголосила, що така відмова виключно з тієї підстави, що заявник апеляційної скарги є відповідачем у цій справі, без дослідження доказів, наданих ним на підтвердження неможливості сплати ним судового збору, завдає шкоди самій суті права на доступ до суду.
Немає жодного розумного пояснення, чому фізична особа - відповідач, оскаржуючи судові рішення в апеляційному або касаційному порядку, не може бути звільнена від сплати судового збору за умови, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача - фізичної особи за попередній календарний рік, у той час як позивач за таких самих умов може бути звільнений від сплати судового збору як при поданні позовної заяви, так і при подальшому оскарженні судових рішень.
Отже, положення п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
