Велика Палата Верховного Суду щодо особливостей правового статусу іпотекодавця та його спадкоємців, а також долі майна переданого в заставу
25 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 761/382/21, провадження № 14-132цс24 (ЄДРСРУ № 128876523) досліджувала питання щодо правового статусу іпотекодавця та долі майна переданого в заставу.
Рішення ВС у справі № 514/1206/21[1] від 17.09.2024 https://t1p.de/db7tf
У цій справі КЦС ВС досліджував питання про те, чи може спадкоємець, який надав письмову згоду на подання заяви про прийняття спадщини, відмовитися від неї і хто має сприйняти таку відмову від правочину.
Під час вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника (у тому числі, якщо смерть боржника настала під час розгляду справи у суді) суди для правильного вирішення справи першочергово повинні встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ч. 2 та ч. 3 ст. 1281 ЦК України, тобто чи вчинив кредитор потрібні дії у матеріальних відносинах.
Співвідношення принципу свободи заповіту з правом спадкоємця за заповітом відмовитися від прийняття спадщини
26 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24 (ЄДРСРУ № 120396086) досліджувала питання щодо співвідношення принципу свободи заповіту з правом спадкоємця за заповітом відмовитися від прийняття спадщини.
В Україні процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті, право на спадкування мають особи, визначені у такому документі.
У разі ж відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме почергово.
Верховний суд: неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт, як поважна причина пропуску строку на прийняття спадщини
19 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 570/5553/19, провадження № 61-20213 св 21 (ЄДРСРУ № 112369970) та від 09 жовтня 2023 року у справі № 671/208/22, провадження № 61-8385св23 (ЄДРСРУ № 114020974) досліджував питання щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, як неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт.
ВПВС у постанові від 04.07.2023 у справі № 570/3891/14 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406150 вказала на сталу судову практику, згідно якої у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Позивачка стверджувала, що статутний фонд підприємства мав бути перерозподілений між спадкоємцями першої черги з урахуванням рівності їх часток у спадковій масі у зв`язку з необґрунтованим, на її розсуд, вилученням із цієї маси 1/2 частки як частки подружжя у спільній сумісній власності.
Отже, спірні правовідносини, окрім норм сімейного законодавства, урегульовано нормами цивільного (спадкового) права.
Разом з тим чинним законодавством унормовано і корпоративні правовідносини щодо прав на частку у статутному фонді приватного підприємства.
ВПВС у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406152 нагадала свій висновок, висловлений в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, згідно якого визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
