ВПВС в постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107732483зазначила, що на стадії ліквідаційної процедури боржника із закінченням виконавчого провадження судовий виконавець позбавляється не тільки повноважень щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до збереження майна боржника.
Усі ці повноваження переходять до ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство.
Боржник в особі ліквідатора може заявити вимоги до осіб, унаслідок дій / бездіяльності яких йому було завдано збитків.
Стягнення боржником збитків з органу ДВС, завданих втратою майна, вимагає врахування специфіки законодавчого врегулювання процедури банкрутства для встановлення як розміру збитків, так і причинно-наслідкового зв`язку.
Зокрема, не є збитками вибуття арештованого виконавцем майна внаслідок схваленого (ухвалою суду у справі про банкрутство) звернення стягнення на заставне майно та виключення кредитора з реєстру вимог кредиторів на певну суму його грошових вимог.
Звернуто увагу, що уведення ліквідаційної процедури не тільки скасовує заходи забезпечення (арешт), ужиті судовим виконавцем для забезпечення виконання судового рішення, але й покладає на нього обов`язок ужити заходів із передачі арештованого майна (раніше переданого на відповідальне зберігання) ліквідатору боржника.
Невчинення такої передачі в сукупності з доведенням настання збитків для боржника може бути підставою для стягнення збитків власником із судового виконавця, який надалі може стягнути їх з неналежного зберігача.
Виявивши звернення стягнення зберігачем на предмети застави та іпотеки або втрату ним майна, державний виконавець повинен був поінформувати суд у справі про банкрутство, а також його ліквідатора про такі дії. Невчинення таких заходів державним виконавцем може бути підставою для стягнення збитків із ДВС внаслідок втрати описаного майна.
