ВПВС у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109491932 (п.п. 8.49 – 8.69) зазначила, що включення в господарські договори положень про відповідальність продавця за порушення обов'язку щодо складання та реєстрації податкової накладної є звичайною діловою практикою, що набула поширення у зв'язку зі змінами в податковому законодавстві з 1.01.2015.
Водночас установлення сторонами такого правочину розміру штрафних санкцій, який перевищує дійсні втрати, пов'язані з утратою майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може мати зобов'язуючу дію для сторін правочину, однак не становить підстави для збільшення розміру відповідальності держави.
Причинно-наслідковий зв'язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, який підлягає доведенню позивачем.
Саме лише зазначення у п.п. 114.3.2 п. 114.3 ст. 114 ПК України, що штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, можуть включатись до складу шкоди, не означає, що сплата таких санкцій у будь-якому розмірі становить достатню причину для визнання того, що вони знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з такими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.
ВПВС врахувала, що рішенням суду було зобов'язано контролюючого органу зареєструвати податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду в одержанні права на податковий кредит з ПДВ.
У зв'язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між витратами, яких зазнав позивач, сплативши штраф у розмірі 21 % від суми поставки за договором, і протиправним рішенням контролюючого органу, адже позивач домігся усунення наслідків цього рішення.
