При сплаті судового збору позивач керувався ч. 3 ст. 4 ЗУ № 2147«Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується понижувальний коефіцієнт 0,8.
Згідно положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
Одним з ключових висновків Верховного Суду щодо захисту прав споживачів є наступний: споживач звільняється від сплати судового збору на всіх стадіях процесу.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» під судовим збором розуміється - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Адміністративний суд розглядав справу за позовом товариства до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії.
