Застосування такого виду покарання як обмеження волі в Уряді вважають неефективним. Тож пропонує його позбутися, натомість запровадивши новий — пробаційний нагляд.
Відповідні пропозиції містить проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану» (№7688), повідомляє «Закон і Бізнес».
Основна ідея документа — гуманізувати відбування такого покарання як обмеження волі. Бо, як визнає і Мін’юст, на сьогодні виправні центри, де мають виконуватися таке покарання, нічим не відрізняються від колоній з мінімальним рівнем безпеки.
До того ж, торік, як відзначають в Уряді, суди найчастіще обирали тримання під вартою в якості запобіжного заходу (13396 задоволених клопотань). Як наслідок, українські слідчі ізолятори- переповнені.
Тож аби не витрачати даремно можливості пенітенціарних закладів, замість обмеження волі пропонується запровадити таке покарання як пробаційний нагляд — як основне, так і додаткове. Воно полягає в тому, що правопорушник не утримується за колючим дротом, а живе там, де йому вкаже суд, носить або не носить електронний браслет і періодично (але не частіше 4 разів на місяць) приходить для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Таке покарання може бути призначене як основне на строк від одного до 5 років, а як додаткове — на строк від одного до 3 років. У разі призначення пробаційного нагляду як додаткового покарання до покарання у виді штрафу, його строк не може перевищувати року.
У цьому ж проекті є й інша цікава норма: зарахування в строк покарання домашнього арешту — 3 дні цілодобового арешту дорівнюватимуть одному дню позбавлення волі.
Також пропонується доповнити ст.197 КПК та встановити, що сукупний строк тримання під вартою під час судового провадження не повинен перевищувати:
- 12 місяців — щодо нетяжких злочинів;
- 24 місяців — щодо тяжких злочинів;
- 48 місяців — щодо особливо тяжких злочинів.
Водночас, у ст.182 КПК вноситься доповнення, що уможливлює внесення застави у розстрочку — з урахуванням майнового стану підозрюваного чи обвинуваченого. При цьому перший внесок має становити не менше 10% від визначеної суми і вноситься не пізніше 10 робочих днів з дня обрання запобіжного заходу.
