ВС у складі Об`єднаної палати КЦС, передаючи справу на розгляд ВПВС, стверджував про існування правової проблеми, яка полягає у тому, чи є умови кредитного договору щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту (за РКО) оспорюваними або нікчемними.
Так, згідно з висновком ВПВС, сформульованим у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Водночас у постанові ВС від 18.01.2023 у справі № 172/410/21 зробив інший висновок: оскільки ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за РКО, то умови кредитного договору щодо нарахування такої комісії не є нікчемними. Ці умови слід розглядати як такі, що створили юридичні наслідки для сторін правочину.
ВПВС, повертаючи справу № 204/224/21 на розгляд до ВС, в ухвалі від 12.09.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021132 зазначила, що її висновок, викладений у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, стосувався встановлення у договорі про споживчий кредит плати у вигляді комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Велика Палата виходила з того, що для кваліфікації умови цього договору як оспорюваної чи нікчемної має значення не назва комісії, а її зміст, тобто перелік дій банку, за які він цю комісію передбачив.
Адже зміст такої плати (комісії) ЗУ «Про споживче кредитування» не розкриває.
У справі, що переглядається (№ 204/224/21), склад щомісячної комісії за обслуговування кредиту договором теж не було визначено.
Оскільки справи № 496/3134/19 і № 204/224/21 стосувалися одного виду банківської комісії - за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), - однак, можливо, з різним змістом, виходячи з умов кредитних договорів, ВПВС вважає, що за вказаних обставинах питання відступу від правових висновків у справі № 172/410/21 може вирішити сам ВС у складі Об`єднаної палати КЦС.