Переглядаючи справу Верховний Суд погодився з наявністю правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивачки від роботи та вказав зокрема таке: У цій справі встановлено, що позивачка працює на посаді сигналіста 3-го розряду 7-го околотку в структурному підрозділі «Криворізька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Застосовуючи до Позивачки передбачені Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходи, відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивачки тим, що вона, виконуючи свої посадові обов`язки, створювала загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку. Об`єктивної необхідності під час виконання позивачкою її трудових обов`язків особисто контактувати з іншими людьми відповідач не довів.
Отже, фактично Позивача відсторонена від роботи та позбавлена заробітку лише тому, що вона працював в АТ «Укрзалізниця», всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19, тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.
З огляду на викладене апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивачки від роботи. У разі незаконного відсторонення працівника від роботи він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Оскільки встановлено, що позивачка була незаконно відсторонена від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати, апеляційний суд обґрунтовано стягнув з відповідача середній заробіток за час відсторонення, розмір якого відповідач не спростовує.
Висновки апеляційного суду відповідають правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верхового Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21.
Постанова ВС КЦС від 03 березня 2026 року у справі № 211/498/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/134499496
