ВПВС в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що передбачені ч. 2 ст. 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI стосуються лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Нормами КАС максимальний строк, на який суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, не встановлено.
Водночас, застосувавши на підставі ч. 6 ст. 7 КАС аналогію закону, а саме ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору не повинно бути довше ніж до ухвалення судового рішення.
З огляду на таку правову позицію ВПВС у постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555175 від 22.02.2024 у справі № 990/263/23 дійшла висновку, що суд першої інстанції відмовив у відстроченні сплати судового збору за подання позовної заяви без належної оцінки обставин щодо майнового стану товариства, оскілько воно було позбавлене можливості сплати судовий збір як у готівковій, так і в безготівковій формі.
При цьому було зауважено, що обов`язок зі сплати судового збору покладається саме на ту особу, яка звертається до суду. Хоча норми чинного законодавства не забороняють іншій особі сплатити судовий збір замість позивача (див. постанову ВПВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18), суд не може зобов`язати здійснити оплату судового збору у такий спосіб, зокрема представником позивача.
