Перебування особи на спец.обліку та проходження курсу лікування автоматично не вказує на нездатність реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов`язкового залучення захисника
https://reyestr.court.gov.ua/Review/81426087
Самі собою факти перебування особи на спеціальному обліку та проходження курсу лікування у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності свідчать лише про наявність у особи окремих поведінкових розладів, однак це автоматично не вказує на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов`язкового залучення захисника. Для вчинення такої процесуальної дії має бути встановлено, що певна психічна вада, наявна у конкретної особи, перешкоджає їй реалізувати свої права.
Крім того, КПК не передбачає обов`язкового залучення експерта для визначення здатності/нездатності особи повною мірою реалізувати свої права внаслідок фізичних чи психічних вад. Лише у разі наявності у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду обґрунтованих сумнівів у тому, що особа здатна або не здатна повною мірою реалізувати свої права (у силу характеру захворювання, поведінки під час кримінального провадження, наданих нею показань), та за необхідності використання спеціальних знань має бути залучено експерта.
Апеляційний розгляд провадження без захисника, що призвело до скасування судового рішення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122963258
Водночас згідно зі ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Разом з тим, усупереч вимогам статей 52, 324 КПК України, апеляційним судом розглянуто с праву за відсутності захисника, участь якого, відповідно до вимог закону, є обов`язковою, що порушило право ОСОБА_7 на захист.
Як визначив Європейський суд з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого розгляду. У справах «Мефта та інші проти Франції» (п. 40 рішення від 26 липня 2002 року), «Фам Хоанг проти Франції» (п.39 рішення від 25 вересня 1992 року) та «Максименко проти України» (п. 32 рішення від 20 грудня 2011 року) зазначено, що гарантії забезпечення права на захист не припиняють своєї дії після закінчення провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.
Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції необхідно скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України та призначити новий розгляд кримінального провадження в апеляційному суді, який необхідно провести з дотриманням усіх вимог КПК України щодо забезпечення права на захист, та з урахуванням доводів касаційної скарги ухвалити законне й обґрунтоване рішення, яке б відповідало положенням ст. 370, 419 КПК України.
Апеляційний розгляд за відсутності другого захисника - істотне порушення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/119559933
Проведення апеляційного розгляду за відсутності другого захисника, яким апеляційна скарга не була подана, за умови що обвинувачений заперечував щодо розгляду кримінального провадження в апеляційному суді за відсутності іншого захисника, означає що обвинувачений був позбавлений можливості реалізувати своє право на ефективний правовий захист, що відповідно до положень с т. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Правова допомога двох захисників не вказує на безальтернативну обов'язковість одночасної присутності у кожному судовому засідання
https://reyestr.court.gov.ua/Review/119559933
Згідно з матеріалами кримінального провадження захист інтересів обвинуваченого в суді апеляційної інстанції здійснюють два захисники. Обвинувачений від послуг жодного із захисників не відмовлявся й заперечував щодо розгляду кримінального провадження в апеляційному суді за відсутності захисника. Таким чином, обвинувачений вбачав, що для ефективного захисту йому необхі дно скористатися правовою допомогою обох своїх захисників, що не вказує на безальтернативну обов’язковість їх одночасної присутності у кожному судовому засіданні у справі, але вказує на необхідність створення судом достатніх умов для можливості реалізації своїх функцій кожним із захисників в міру необхідності забезпечення права обвинуваченого на ефективний правовий захист за обставин конкретного провадження.
Розгляд клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування за відсутності власних захисників за участі захисника з ЦБПД
https://reyestr.court.gov.ua/Review/81691767
Кримінальним процесуальним законодавством визначено строк розгляду зазначеного клопотання. Слідчий суддя відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 та п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК зобов’язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої здійснюється спеціальне досудове розслідування. Оскільки захисники підозрюваного в судове засідання не з’являлися, то слідчий суддя забезпечив участь захисника шляхом залучення його з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто слідчий суддя діяв у межах наданих йому кримінальним процесуальним законодавством повноважень.
За таких обставин, суддя апеляційного суду, встановивши, що оскаржувана ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, та відмовивши у відкритті апеляційного провадження діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Судовий розгляд без захисника істотне порушення
Виконуючи вимоги частини четвертої статті 455 КПК, Суд формулює висновок, що норма частини першої статті 52 цього Кодексу, яка передбачає обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, є гарантією забезпечення права на захист та важливою умовою справедливого судового розгляду, підлягає застосуванню на всіх стадіях кримінального провадження, в тому числі судового провадження з перегляду судових рішень в касаційному порядку.
Для розгляду всіх можливих варіації проблемних питань, пов’язаних з порушенням ст. 52 КПК щодо обов’язкової участі захисника і реакцією на ці порушення суду найвищої інстанції, запрошуємо до перегляду категорій ст. 52 КПК:
1. Участь захисника у судовому провадженні
2. Участь захисника під час досудового розслідування
3. Участь захисника для захисту неповнолітньої особи
3.1. Участь захисника під час проведення слідчих, процесуальних дій
3.1.1. Участь захисника під час проведення затримання та при проведенні слідчих дій відразу після затримання
3.1.2. Участь захисника під час повідомлення про підозру та на подальших етапах
3.1.3. Участь захисника під час проведення обшуку
3.1.4. Участь захисника під час проведення відібрання біологічних зразків
3.1.5. Участь захисника під час проведення слідчого експерименту
3.1.6. Участь захисника під час проведення пред'явлення особи до впізнання
3.1.7. Участь захисника під час проведення огляду місця події
3.1.8. Участь захисника під час проведення освідування
3.1.9. Участь захисника під час проведення допиту підозрюваного в порядку ст. 224 КПК
3.2. Участь захисника під час завершення досудового розслідування, ознайомлення в порядку ст. 290 КПК
4. Участь захисника щодо особи, стосовно якої передбачаються примусові заходи медичного характеру
5. Участь захисника щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права
6. Інші обставини в аспекті залучення захисника
