Рішення ВС у справі № 545/3618/24 від 01.04.2026 https://t1p.de/gm46m
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що суди не врахували, що метою встановлення факту родинних відносин позивача з вітчимом, який загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони під час дії воєнного стану, є те, що цей факт породжує для позивача юридичні наслідки у вигляді його звільнення з військової служби.
КЦС ВС надаючи оцінку спірним правовідносинам вказав, що встановлення факту родинних відносин можливо лише за наявності кровної спорідненості, а вітчим та пасинок не є родичами.
П.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби якщо під час дії воєнного стану їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти … під час дії воєнного стану.
Застосування ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», ст.26 СК України, ст.25-1 КЗпП України, за аналогією закону неможливе при вирішенні питання про визначення поняття «близькі родичі» (п.3 ч.4 ст.1253 ЦК України), оскільки в цих актах законодавства надаються різні визначення кола таких осіб, що пов'язано зі спеціальними цілями правового регулювання відповідних актів.
Отже, приписи Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлюють підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного часу у разі загибелі близького родича та перелік близьких родичів, які підпадають під дію зазначеної норми закону. Вітчим до вказаного переліку не входить.
