Аліменти — це не «допомога» одному з батьків. Це кошти дитини. Її право на їжу, одяг, лікування, освіту, розвиток і нормальне життя. І закон прямо зобов’язує витрачати їх виключно в інтересах дитини.
Але реальність така, що не завжди ці гроші доходять туди, куди повинні. І найгірше — коли заручником чужої безвідповідальності стає дитина.
Саме тому в Україні передбачений контроль за цільовим використанням аліментів. Якщо платник має обґрунтовані сумніви, він може звернутися до органів опіки та піклування із заявою про перевірку:
- Перевіряються умови проживання дитини;
- Оцінюється забезпечення її потреб;
- Аналізується, чи дійсно аліменти витрачаються на дитину.
І якщо встановлено нецільове використання коштів — платник має право звернутися до суду щодо:
- зменшення розміру аліментів;
- перерахування частини коштів на особистий рахунок дитини.
Правова підстава:
— ст. 179 Сімейного кодексу України — аліменти є власністю дитини;
— ст. 186 Сімейного кодексу України — контроль за цільовим використанням аліментів.
