ВС України у постанові від 22.11.2010 у справі № 3/063-09 сформував правову позицію про те, що зазначення в договорі умови щодо нарахування штрафної санкції за кожен день прострочення є достатньою підставою, у розумінні статті 232 ГК України, для нарахування такої санкції строком більше ніж 6 місяців.
Колегія суддів КГС у складі ВС в ухвалі про передачу справи на розгляд ВПВС вказала на існування іншої сталої судової практики ВС, згідно якої зазначення в договорі іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України періоду нарахування штрафних санкцій, може бути здійснено або шляхом відображенням в його умовах конкретного строку нарахування штрафної санкції (на зразок «нараховується протягом року» тощо), або шляхом зазначення додаткових застережень щодо настання певної обставини (на зразок «до повного виконання зобовязання», «до повної сплати заборгованості», «протягом всього періоду існування прострочення» тощо), які б дозволяли точно встановити момент закінчення строку нарахування неустойки, відмінний від визначеного ГК України.
Зважаючи на ситуацію правової невизначеності щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, ВПВС 23.01.2024 постановила ухвалу https://reyestr.court.gov.ua/Review/116541910 про прийняття справи № 911/952/22 до свого розгляду.
