24.05.2021 ОП ККС ВС
№ 640/5023/19 Оцінка неефективності, порушення КПК
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253
Змістом ч. 5 ст. 36, статей 86, 87, 110, 214, 216 КПК визначається належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, яка містить такі елементи: а) належний суб’єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні – постанові; г) вмотивованість такої постанови.
Обов’язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.
Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК.
У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні – постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.
Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.
У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК.
Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.
29.04.2025 ККС ВС
Про дискреційні повноваження прокурора у питаннях доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування. Оцінка ефективності ДР
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127253395
Також у своїх рішеннях суди обох інстанцій вказали на те, що забезпечення ефективного розслідування та визначення органу, який буде його проводити, є виключною дискреційною діяльністю прокурора, який може мати різні правові підстави для передачі розслідування у справі іншому органу досудового слідства, зокрема це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб органу досудового розслідування в результатах справи, їх функціональна залежність від фігурантів провадження або відсутність достатніх ресурсів у органу до підслідності якого відноситься кримінальне провадження. Використання в ч. 10 ст. 216, ч. 5 ст. 36 КПК поняття «неефективність досудового розслідування», як оціночного критерію свідчить про те, що відповідні рішення приймаються в межах розсуду та дискреційних повноважень прокурора. Тому суд не може підміняти органи прокуратури та приймати рішення щодо правильності чи помилковості таких рішень, які були прийняті ними з використанням наданих дискреційних повноважень, та правомочний лише перевірити чи були вони прийняті у встановленому законом порядку та чи містять вони відповідне обґрунтування. Надання судом оцінки доводам сторони захисту, які зводяться до оспорювання мотивів прийнятих прокурорами рішень про визначення підслідності у кримінальному провадженні, в такому випадку означатиме протиправне втручання суду в дискреційні повноваження прокурора.
27.11.2024 ККС ВС
№ 152/1046/19 Неефективність органу досудового розслідування не означає неможливість доручення досудового розслідування органу вищого рівня в межах підслідності
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410883
Норма ч. 5 ст. 36 КПК покликана вирішити питання про передоручення досудового розслідування у випадку, коли воно здійснюється неефективно. Однак це не означає, що слідчий підрозділ вищого рівня в межах одного органу, якому підслідне кримінальне провадження, не вправі проводити досудове розслідування відразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
30.11.2023 ККС ВС
№ 161/3455/18 Прокурор вирішує питання про спрямування кримінального провадження для проведення розслідування до належного правоохоронного органу, в іншому випадку - незаконність процесуальних / слідчих дій
https://reyestr.court.gov.ua/Review/115822252
Відповідно до вимог КПК прокурор вирішує питання про спрямування кримінального провадження для проведення розслідування до належного правоохоронного органу, в іншому випадку усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені у кримінальному провадженні не можна визнати законними.
24.01.2022 ККС ВС
№ 426/22634/18 Про відповідність вимогам ст. 110 КПК постанови про доручення здійснення ДР іншому органу у зв'язку з неефективністю
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102812361
Постанова прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у зв'язку із неефективністю, у кожному конкретному випадку, повинна відповідати вимогам ст.110 КПК України, бути вмотивованою та надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого процесуального рішення.
Категорія «Підслідність (предметна)»
1. Збірка щодо порушень предметної підслідності
1.1. Порушення предметної підслідності за суб'єктом відповідальності
1.2. Порушення предметної підслідності в контексті призначення прокурора
1.3. Порушення предметної підслідності та обгрунтування істотності
1.4. Порушення предметної підслідності та вплив на істотність порушень прав
1.5. Порушення предметної підслідності та вплив на допустимість доказів
1.6. Порушення предметної підслідності на початковому етапі досудового розслідування
1.7. Порушення предметної підслідності внаслідок помилки у постанові про визначення підслідності
1.8. Спірні питання предметної підслідності щодо визначення ОДР
1.8.1. Питання предметної підслідності, які стосуються початку роботи ДБР
1.8.2. Спірні питання підслідності ДБР
1.8.3. Спірні питання підслідності НАБУ
1.9. Зміна предметної підслідності внаслідок неефективного розслідування ОДР
2. Працівник правоохоронного органу. Правоохоронні органи (застосовується до ст. 342, 343, 345, 347, 348, 349, 365, 365-3, 370 КК, 130, 135, 216, 223, 247 КПК)
