Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки, СБУ та народні депутати розробляють законопроєкт про посилення відповідальності за поширення російської пропаганди в медіа під час війни.
Про це пише Forbes з посиланням на керівника ЦПД Андрія Коваленка.
Нерідко, під час виконання своїх професійних обов'язків, журналісти зазнають побиття, травм, їхню техніку нищать, а з моменту повномасштабного російського вторгнення представники ЗМІ опинилися ще і під прицілом ворога.
У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ для обговорення питань безпеки медійників та розслідування відповідних злочинів організували круглий стіл на тему «Журналістика – не злочин: актуальний стан розслідування злочинів проти журналістів у Дніпропетровській області».
Міністерство культури та інформаційної політики України підтвердило телеканалам, які беруть участь у телемарафоні "Єдині новини", статус критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Про це пише Інтерфакс-Україна.
За рік і одинадцять місяців з початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 558 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Загалом, з початку повномасштабної війни в Україні загинуло вже 70 представників медіа, 10 з яких - під час виконання редакційного завдання.
Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, який здійснює Інститут масової інформації.
З 1 січня в Україні підвищилися квоти використання державної мови для теле- і радіомовлення.
Зокрема, відповідно до закону "Про медіа", з 1 січня 2024 року програми державною мовою, зокрема й фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00 мають становити:
2 жовтня 2023 року набув чинності ухвалений 30 травня закон, який вносить до ЗУ «Про рекламу», «Про медіа» та інших законів чимало змін, щоби привести їх у відповідність до європейського законодавства. Зокрема, змінилося визначення поняття «реклама», вимог до мови в ній, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами тощо.
Зокрема, медійників схвилювала інформація про введення відповідальності за неналежне маркування реклами.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення поповнила Перелік аудіовізуальних медіа-сервісів та сервісів провайдерів держави-агресора ще 16-ма сервісами. Зокрема, за результатами моніторингу і вивчення матеріалів регулятор дійшов висновку, що вони відповідно до розділу ХІ Закону України «Про медіа» не можуть транслюватися в Україні.
Про це повідомляється на сайті Нацради.
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» опублікувала всесвітній індекс свободи преси, який оцінює середовище для журналістики у 180 країнах.
Згідно з індексом свободи преси у 2023 році, ситуація є «дуже серйозною» у 31 країні, «важкою» у 42 країнах, «проблемною» у 55 та «хорошою» або «задовільною» у 52 країнах. Тобто у семи з десяти країн для журналістів погана ситуація і задовільна лише у трьох із десяти.
Перше місце у рейтингу свободи преси сьомий рік поспіль посідає Норвегія.
6 березня в соцмережах було оприлюднене відео розстрілу беззбройного українського військового після його слів “Слава Україні”. Пізніше деякі ЗМІ почали писати, що знають ім’я військового, посилаючись на його родичів.
На той час офіційного підтвердження особи загиблого українського військового ще не було, а заступниця міністра оборони України Ганна Маляр закликала дочекатися офіційного підтвердження особи загиблого українського військового.
До уваги представників медіа, блогерів та лідерів думок, які висвітлюють війну в Україні!
Наказом Головнокомандувача ЗСУ доповнено перелік інформації, яку не можна розголошувати у період дії воєнного стану, оскільки її поширення може призвести до обізнаності противника про дії Сил оборони і негативно вплинути на хід виконання завдань.
Про це повідомляє Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.
