На які виплати має право військовослужбовець у разі поранення та як оскаржити висновок військово-лікарської комісії про стан здоров’я, обставини й причини поранення або рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності?
Відповіді на ці запитання надав адвокат та керівний партнер ЮФ «Соціальний паритет» Дмитро Йовдій на Соціальній платформі.
Грошова допомога
У разі поранення передбачена одноразова грошова допомога. Йдеться про поранення, отримане під час проходження військової служби, тобто пов’язане із захистом батьківщини.
«Поранення може бути отримане під час несення служби, але не пов’язане з виконанням бойових завдань чи бойових зіткнень. Тобто ми говоримо саме про бойове поранення», — уточнює юрист.
Розмір одноразової допомоги залежить від важкості поранення й від того, чи зумовило воно настання інвалідності. Існує шкала, по якій цей розмір вираховується. Приблизні розміри у 2022 році становили від 600 тисяч до майже мільйона гривень. Якщо це поранення, яке не зумовило інвалідність, а призвело лише до часткової втрати працездатності, то залежно від її ступеня розмір виплат коливався від 120 тисяч до 170 тисяч гривень.
Право на допомогу розглядає МСЕК
Адвокат пояснює: право військового на грошову допомогу розглядається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), яка встановлює наявність або відсутність інвалідності та ступінь втрати працездатності. Зі свого боку військово-лікарська комісія (ВЛК) робить висновок про зв’язок поранення із захистом батьківщини та несенням військової служби. У випадку незгоди з рішенням зазначених комісій, їх можна оскаржити.
ВЛК, окрім того, що з’ясовує причини й обставини загибелі чи поранення, також встановлює факт придатності чи непридатності особи до несення військової служби.
«Це важливо, адже дуже часто під час несення військової служби починається, наприклад, загострення хвороб чи з’являються нові захворювання. Можуть бути рецидиви старих захворювань. Зазвичай, після поранення ВЛК встановлює: придатна чи ні особа надалі до несення військової служби», — каже Йовдій.
Коли оскаржують рішення ВЛК
Необхідність оскарження постанов ВЛК виникає, як правило, у двох випадках. Перший — комісія вважає, що поранення не пов’язане з виконанням бойового завдання, а військовий з таким рішенням не згодний. Другий — коли сам військовий вважає, що він непридатний, а комісія навпаки виносить постанову, що він придатний.
Отже, рішення ВЛК може бути оскаржене в інстанції вищого рівня.
«Є гарнізонні ВЛК, обласні, регіональні, і є також центральна військово-лікарська комісія. Якщо ви не згодні з рішенням комісії гарнізону, його можна оскаржувати на обласному рівні й вище по інстанціях. Хоча рішення будь-якої комісії можна оскаржити й у центральній ВЛК. Можна піти й іншим шляхом — судовим. Насправді, як випливає з адвокатського досвіду, дуже рідко ВЛК вищого рівня скасовує накази комісій нижчого рівня. Тому дуже часто більш ефективним є звернення до адміністративного суду, який може скасувати наказ ВЛК», — пояснює адвокат.
Інструкцією про порядок проведення військово-лікарських експертиз, яку ухвалили ще у 2008 році, затверджено перелік захворювань, на підставі якого робиться висновок про непридатність бійця до служби.
«Є такі випадки, коли в людини втрачена більша частина стопи, вона ходити не може. Але відповідно до висновку ВЛК відправляється на передову. У таких ситуаціях нічого іншого не залишається, окрім як оскаржувати таке рішення. І краще це робити через суд, бо суд може розібратися в ситуації», — констатує Йовдій.
Документи для суду
Для звернення до суду потрібно паралельно збирати документи, які характеризують стан здоров’я військового. Це можуть бути не тільки військово-облікові документи, які зібрані військовими лікарями, а й з приватних госпіталів. Загалом будь-які документи, що підтверджують наявність у людини того чи іншого захворювання або травми, яка є несумісною з несенням військової служби. При їх наявності суду буде простіше ухвалювати зважене рішення.
«Звичайно, потрібно розуміти, що в мирний час наявність деяких хвороб звільняє особу від несення військової служби. А у воєнний час такі самі захворювання можуть говорити про обмежену придатність. Людина не є непридатною, вона вважається обмежено придатною до військової служби. Фактично в такій ситуації ми можемо говорити про те, що військовий, маючи таку травму, може далі нести військову службу. Але, маючи певну кваліфікацію й знання, він може обіймати посаду, яка не пов’язана з виконанням тих завдань, які суперечать цьому захворюванню», — зауважує адвокат.
Стратегія в суді
Дмитро Йовдій наголошує: розгляд справи в суді може тривати кілька місяців, а може — і понад рік. Весь цей час суд не зупиняє дію постанови ВЛК. На її підставі командир військової частини може ухвалити рішення про повернення військового.
«Ось у чому небезпека. У таких ситуаціях ми рекомендуємо просити суд забезпечити позов до ухвалення рішення. Тобто суд може своєю ухвалою призупинити дію постанови ВЛК, поки справа буде розглядатися. Тоді людина може спокійно проводити судовий процес, знаючи, що її нікуди не викличуть. І тільки після того, як суд ухвалить остаточне рішення й воно набере законної сили, тоді вже будуть юридичні наслідки залежно від того, яке рішення ухвалить суд», — каже юрист.
Отже, він рекомендує звертатися в суди й клопотати про те, щоб суд зупиняв дію постанови ВЛК на час розгляду справи. А далі людина вже для себе вирішує, чи повертатися до місця дислокації й, можливо, продовжити несення військової служби, але з обранням такої посади, яка дозволить служити з відповідним захворюванням. Далі, якщо рішення суду підтвердить непридатність людини, то вона буде повністю звільнена від військової служби.
«У такому ж порядку в суді можна оскаржувати не лише придатність до військової служби, але й те, що поранення було пов’язане з несенням військової служби. Це можна різними доказами доводити, у тому числі й показаннями свідків та різними документами. Від цього врешті-решт буде залежати і право на грошову допомогу, і її розмір», — підсумовує співрозмовник.
