Позивачка, яка працює головним спеціалістом у суді першої інстанції, оскаржувала виплату їй з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на рівні 30 відсотків від посадового окладу замість 50 відсотків від посадового окладу.
ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/134688422 від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24 виснувала, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який зупинив дію приписів ЗУ № 889-VIII «Про державну службу» у частині оплати праці державних службовців і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, а отже, підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивачки.
ВПВС констатувала, що зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу та не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди таких працівників. Позивачка ж натомість просила про вибіркове застосування законодавства, а саме в межах єдиної реформи оплати праці державних службовців погоджується зі збільшенням посадового окладу, втім заперечувала проти зменшення розміру надбавки за вислугу років, хоча законодавець розглядав це як невід`ємну частину впроваджуваних змін.
Висновок: нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років мала відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
