Рішення ВС у справі № 205/8049/20 від 28.02.2023 https://cutt.ly/i8144Sa
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним та недійсним. Однією з підстав недійсності оспорюваного документа Позивач вважав те, що при його складанні заповідачем не враховано права Позивача на обов'язкову частку у спадщині.
ВС не погодився з такими доводами Позивача і зазначив наступне.
Згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Право на обов'язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов`язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов'язкову частку.
За результатами тлумачення відповідних норм ЦК України ВС зробив висновок, що наявність дійсного заповіту не перешкоджає позивачеві у реалізації його права на обов'язкову частку у спадщині, як і наявність обов'язкової частки у спадщині не може позбавляти заповідача права на складання заповіту на ім'я іншої особи.
