Рішення ВС у справі № 202/2592/22 від 10.10.2023 https://cutt.ly/zwPT0rYT
Обвинуваченого засуджено за ч.1 ст.119 КК України. Встановлено, що у ході захисту від потерпілого, який намагався вдарити обвинуваченого ножем в тулуб, останній ухилився, схопив ніж і завдав ним удар у стегно нападника. В результаті цього удару потерпілий отримав смертельне тілесне ушкодження. Суд дійшов висновку, що засуджений не передбачав таких наслідків своїх дій і діяв з метою припинення протиправних дій потерпілого.
ККС ВС не погодився з кваліфікацією дій засудженого.
Дії засудженого під час оборони від посягання з боку потерпілого призвели до смерті останнього, і ця обставина могла поставити питання про перевищення меж необхідності при обороні.
Згідно з ч.3 ст.36 КК України спричинення шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, може визнаватися перевищенням меж необхідної оборони лише у разі, якщо вона спричинена умисно.
Відповідно до ч.3 ст.36 КК України необережне спричинення шкоди при обороні від посягання не може свідчити про перевищення меж необхідної оборони.
Оскільки дії засудженого були зумовлені обороною від суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого у значенні ч. 1 ст. 36 КК України і шкода тому, хто посягав, не була заподіяна ним умисно, тому це не може свідчити про перевищення меж необхідної оборони відповідно до ч.3 ст.36 КК України та свідчить про відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України.
