Німеччина заявила про наміри змінити підхід до міграції, взявши за зразок модель Данії. Такий курс може суттєво вплинути на ситуацію в країні, зокрема й українців, які перебувають у Німеччині, як біженці або планують подати заяву на захист.
Що може змінитися у Німеччині для біженців – розбирався "Адвокат права".
Наразі в Німеччині обговорюються кілька ключових змін, які можуть стосуватися не лише майбутніх мігрантів, а й тих, хто вже перебуває в країні. Зокрема:
- прискорення процедур надання притулку, щоб зменшити навантаження на систему;
- розгляд заяв поза межами ЄС, наприклад, у третіх країнах.
Крім того, уряд ФРН визнає, що активне залучення мігрантів до ринку праці не лише зменшує соціальні витрати, а й сприяє кращому порозумінню з місцевим населенням. Для порівняння, у Німеччині працевлаштовані лише трохи більше ніж 30% українців, які отримали тимчасовий захист.
Чому ці зміни можуть зачепити українців?
Українці наразі користуються перевагами Директиви тимчасового захисту ЄС, яка дозволяє вільно проживати, працювати та навчатися у країнах Євросоюзу. Проте, як свідчать останні заяви політиків, німецький уряд готується оновити умови перебування навіть для тих, хто має статус захисту, аби сприяти активній інтеграції.
Українцям, які планують залишитися у Німеччині або розглядають можливість продовження перебування після завершення дії тимчасового захисту, варто вже зараз готуватися до нових вимог. Це може включати оформлення дозволу на проживання на інших підставах, наприклад, через роботу, навчання або реєстрацію бізнесу.
Нагадуємо, що минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, вийшовши далеко за початкові рамки, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється з року в рік. Однак будь-які дії на рівні ЄС щодо повторного розширення тимчасового захисту у подальшому, ймовірно, будуть політично обтяжливими.
Довідково.
Данія вже кілька років проводить одну з найсуворіших міграційних політик у Європейському Союзі.
У 2024 році в країні було подано лише близько 2300 заяв на притулок – надзвичайно низький показник на тлі загальноєвропейських цифр. Цього вдалося досягти завдяки чіткій, жорстко контрольованій системі:
- тимчасові дозволи на проживання замість постійного статусу;
- мінімальні соціальні виплати;
- сувора реєстрація прибулих мігрантів;
- депортація у разі порушення правил;
- вилучення цінних речей у шукачів притулку перед наданням соціальної допомоги.
Згідно з офіційною позицією Копенгагена, ці заходи допомогли уникнути соціального напруження та знизити навантаження на державний бюджет, а також забезпечити кращу інтеграцію тих, хто дійсно хоче залишитися.
Особливу увагу Данія приділяє економічній інтеграції мігрантів. Станом на 2024 рік, 82% працездатних українців у Данії мають роботу, що є одним із найвищих показників серед країн ЄС.
