Чоловік або дружина таємно оформили кредит у банку чи МФО. Другий із подружжя нічого не підписував і дізнався про борг лише після появи прострочення, судового позову або вимог кредитора.
Чи доведеться повертати чужий кредит лише тому, що його взяли під час шлюбу?
КОРОТКА ВІДПОВІДЬ
Ні, кредит не стає спільним автоматично лише через те, що його оформили під час шлюбу.
Борг може бути визнаний спільним, якщо одночасно доведено дві обставини:
- кредит узято в інтересах сім’ї;
- отримані кошти фактично використано на сімейні потреби — наприклад, на житло, лікування, навчання дітей, ремонт або спільні покупки.
Якщо гроші витрачено виключно на особисті потреби позичальника, не пов’язані із сім’єю, такий борг, як правило, є його особистим.
Водночас відсутність підпису або необізнаність другого з подружжя самі по собі ще не гарантують, що борг визнають особистим. Суд досліджуватиме, для чого брали кредит і куди були витрачені кошти.
Якщо ж ви є співпозичальником або поручителем, відповідальність може виникати безпосередньо з підписаного договору.
§ Частина 4 статті 65, частини 1–2 статті 73 Сімейного кодексу України.
АЛГОРИТМ ДІЙ
- З’ясуйте, на якій стадії перебуває справа: вимога кредитора, судовий наказ, позов, виконавче провадження або арешт майна.
- Отримайте кредитний договір, заяву на кредит, графік платежів, розрахунок боргу та документи про можливу передачу вимоги іншому кредитору.
- Перевірте, хто саме зазначений позичальником, співпозичальником або поручителем.
- Простежте рух кредитних коштів. Виписки, перекази, чеки та договори допоможуть установити, чи використовувалися гроші на потреби сім’ї.
- Підготуйте письмові заперечення. Кредитор має обґрунтувати, чому вважає борг спільним, та надати докази сімейної мети кредиту.
- Якщо справа вже в суді — своєчасно подайте відзив, докази та необхідні клопотання. Судові документи не можна залишати без реагування.
- Не підписуйте реструктуризацію, визнання боргу або новий графік платежів до правового аналізу — це може вплинути на вашу позицію.
ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНІ?
- кредитний договір, анкета-заява та графік платежів;
- банківські виписки про отримання і використання коштів;
- чеки, квитанції, договори та інші підтвердження витрат;
- свідоцтво про шлюб або його розірвання;
- докази окремого проживання та ведення окремого господарства;
- листування між подружжям і кредитором;
- вимоги банку, матеріали судової справи та виконавчого провадження;
- документи на майно, на яке кредитор намагається звернути стягнення.
ВИСНОВОК
У таких спорах вирішальне значення має не лише дата оформлення кредиту, а його мета та фактичне використання коштів.
Якщо борг не був пов’язаний із потребами сім’ї, кредитор не має права автоматично покладати його на другого з подружжя. Однак це необхідно правильно обґрунтувати та підтвердити доказами.
