З 1 липня 2024 року набирає чинність Закон України від 9 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Колегія суддів КГС у складі ВС вважає, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред’явлення позову, не має правового значення.
Умови договору, щодо яких має бути досягнута згода, не повинні суперечити законодавчо визначеним умовам, за яких такий договір може бути укладений (ст. 6 ЦК України).
У протилежному випадку правочин, що не відповідає закону, не створює правових наслідків, на які він спрямовувався, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб.
На думку колегії суддів КГС ВС, практика ВС підтверджує наявність двох взаємовиключних підходів до тлумачення та застосування статті 638 ЦК України та статей 125, 126 ЗК України щодо договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013, з аналогічними умовами про набрання ними чинності, а саме набрання чинності договором (обчислення строку його дії) з моменту державної реєстрації права оренди в Реєстрі чи з моменту укладення договору.
КГС ВС не погоджується з підходом КЦС ВС, що початок перебігу строку дії договору слід обчислювати з моменту реєстрації речового права оренди.
При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
Для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.
Стаття 19 Закону України "Про оренду землі".
Поновлення договір оренди земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, які були укладені до 16.01.2020 року мають свої особливості, а саме:
ВПВС у постанові від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/115546305 зауважила, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
ВПВС у постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664880 зазначила, що законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об'єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абз. 3 п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
На підставі Закону № 2145-ІХ, яким ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 розд. X «Перехідні положення», в період із 7 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.
Тобто, якщо строк дії спірного договору оренди закінчувався у зазначений проміжок часу, то він вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін.
Позиція КЦС ВС за результатами перегляду справи 563/376/22-ц.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, за позовом фізичної особи витребував земельну ділянку з чужого незаконного володіння агропідприємства. Судові рішення мотивовані тим, що строк договору оренди спірної ділянки закінчився 13 червня 2022 року, додаткової угоди до договору про збільшення цього строку не укладено, згоди та повноважень на укладення й підписання такої угоди іншій особі позивач не надавав.
