03.12.2024 ККС ВС
Випадок оцінки судом пасивної поведінки правоохоронців під час проведення ДР та відсутність провокації
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123602962
На переконання засудженої, заявниця спровокувала її на вчинення злочину, оскільки вона була наполегливою у своїх проханнях записати її на іспит саме 26 жовтня 2021 року.
Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину.
У цьому кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_10 двічі не здала практичний іспит на водіння транспортним засобом, а третя спроба була останньою, а тому звернулася до ОСОБА_9 , яка, у свою чергу, запропонувала за 6000 грн вирішити це питання.
Результатами проведених НСРД (зокрема, контролю за вчиненням злочину та аудіо, відеоконтролю особи) видно, що під час розмов із ОСОБА_10 . ОСОБА_9 сама назвала суму грошей, яку їй потрібно передати, вказала, що у сервісному центрі ОСОБА_10 вже очікують, іспит пройде вдало, працівники сервісного центру будуть їй допомагати у разі необхідності.
Тобто правоохоронний орган лише долучився до фіксації і розслідування вчинюваного кримінального правопорушення.
За таких обставин Суд вважає, що засудженою було вчинено кримінальне правопорушення за відсутності ознак провокації.
04.07.2024 ККС ВС
Сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру. Пасивна роль правоохоронців
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120247447
За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено. Якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
23.04.2024 ККС ВС
Про ознаки провокації. Об'єктивна сторона
https://reyestr.court.gov.ua/Review/118689047
За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
Загалом у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину.
Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
Лише вказівка на наявність пред’явленого особі обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень не може свідчити про його залежність від правоохоронного органу.
10.10.2023 ККС ВС
Приєднання ОДР до протиправної діяльності - таємна робота не провокація
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086708
Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов’язок правоохоронних органів протидіяти злочинам....
10.10.2023 ККС ВС
Про оцінку впливу правоохоронних органів в аспекті провокації. Пасивна роль
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086708
Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
Загалом у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину.
28.03.2023 ККС ВС
Підходи для перевірки наявності провокації.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109963730
Верховний Суд зазначив, що у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину. Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
02.04.2019 ККС ВС
Пасивна поведінка правоохоронців. Ініціативність з боку засудженого вказує на відсутність провокування. Факт відсутності залежності конфідента від правоохоронців
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834279
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.
За висновками ЄСПЛ, підбурювання з боку поліції має місце лише тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.
Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставині лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту, і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.
За наслідками проведеного у справі судового слідства вбачається, що у цьому конкретному випадку відсутнє провокування особи на вчинення злочину, оскільки згідно наданих ОСОБА_9 в судовому засіданні показань, він дійсно звернувся до ОСОБА_8 з питанням про придбання деревини, однак ініціатива щодо одержання неправомірної вигоди за її відпуск виходила саме від засудженого, чого останній не заперечував. При цьому колегія суддів зважує на те, що при купівлі деревини ОСОБА_8 сприяв в укладенні договору - заповнив товарно-транспортні накладні, провів розрахунок об`єму, дав вказівку її чіпувати, організував транспорт для перевезення, тобто діяв досить активно та з власної ініціативи.
Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять об`єктивних даних про те, що ОСОБА_9 діяв за дорученням працівників поліції, є агентом правоохоронних органів або є особою залежною чи підпорядкованою їм. Відсутні в матеріалах справи й будь-які докази, які б свідчили про те, що правоохоронні органи вийшли за межі пасивного розслідування протиправної діяльності ОСОБА_8 та шляхом психологічного тиску спровокували його на вчинення злочину.
Категорія: «Пасивна поведінка правоохоронців» у ст.ст. 368, окрема категорія у особливій частині КК, ст. 271 КПК та в окремій категорії Глави 21 КПК.
Все, що стосується провокації у вказаних категоріях. Зокрема, Вас можуть зацікавити наступні теми у цих категоріях:
1. Дії, бездіяльність, які НЕ свідчать на користь провокації
1.1. Запит на придбання наркотичного засобу
1.2. Використання спеціально утворених підприємств
1.3. Не повідомлення правоохоронних органів отримувачем неправомірної вигоди
1.4. Активність у відносинах з третіми особами отримувача хабара, яка свідчить про зацікавленість
1.5. Факт звернення з пропозицією до отримувача неправомірної вигоди
1.6. Наявність заяви потерпілого до правоохоронних органів про підготовку винного до злочину
1.7. Наявність зв'язків потерпілого з правоохоронними органами до події злочину
1.8. Неодноразова участь викривача у операціях
1.9. Ініціативність отримувача хабара (обговорення деталей, прояв заінтересованості, заходи конспірації)
1.10. Повторність проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину
1.11. Факти телефонування з боку надавача хабара
1.12. Залучення до операцій штатних працівників правоохоронних органів
1.13. Відсутність заяви про злочин від надавача хабара
1.14. Суперечлива позиція сторони захисту
1.15. Великий проміжок часу між внесенням в ЄРДР та настання події злочину
1.16. Факт проведення оперативної закупки в межах НСРД
1.17. Відсутність опору з боку отримувача неправомірної вигоди
1.18. Залучення до імітації вбивства потенційного потерпілого
1.19. Факт притягнення викривача до кримінальної / адміністративної відповідальності в минулому
1.20. Озвучення суми неправомірної вигоди з боку отримувача неправомірної вигоди
1.21. Умисне видалення чатів переписки в месенджері (з боку отримувача неправомірної вигоди)
2. Дії, які свідчать на користь провокації
2.1. Відсутність інформації про підготовку до вчинення злочину
2.2. Ініціативність у перемовинах з боку викривача
2.3. Прохання з боку надавача неправомірної вигоди щодо вчинення дій, у яких особа не має потреби
2.4. Повторна пропозиція неправомірної вигоди з боку надавача
2.5. Непомічення спецбарвником грошей для закупки у супереч постанові прокурора
2.6. Залежність конфідента від правоохоронців
3. Щодо відсутності відомостей про заборону провокації у постанові
4. Вибірковість АК ВК як ознака провокації
5. Пасивна поведінка правоохоронців
6. Захист від провокації
7. Перевірка провокації судом. Висновки щодо критеріїв розмежування провокації та законної поведінки.
