Рівно рік тому в Україні офіційно запрацював Закон «Про лобіювання» та державний Реєстр прозорості НАЗК. Реформа покликана заповнити багаторічний правовий вакуум та ліквідувати кулуарні інструменти впливу на владу.
Перші підсумки впровадження нових правил гри обговорили 10 вересня 2026 року у Харкові, де в стінах Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбувся науково-практичний круглий стіл. Захід зібрав представників НАЗК, народних депутатів, провідних адвокатів та академічну еліту держави.
Інститут легального лобіювання в Україні відбувся, проте перехідний період виявив як нові інструменти прямої демократії, так і жорсткі процесуальні ризики для бізнесу та GR-фахівців.
Головним репутаційним зсувом перших дванадцяти місяців реальної практики стало поступове розвінчання стереотипу, що лобізм є виключно інструментом великих фінансово-промислових груп. Практика доводить, що цивілізований правовий діалог із державою необхідний для захисту інтересів громадянського суспільства, зокрема ветеранів та родин захисників.
Вектор соціальної відповідальності у сфері представництва інтересів уже втілився у перших некомерційних правозахисних ініціативах. Серед них — національний правозахисний рух родин захисників України «Голос матерів», метою якого є легітимна адвокація прав сімей військовослужбовців на державному рівні, а також профільний соціальний проєкт «Татове крило».
Запуск легальних процедур демонструє, що лобізм у воюючій державі може слугувати прозорим механізмом, який дозволяє відкрито й без корупційних ризиків доносити гострі соціальні запити суспільства до органів влади.
Вихід українського ринку представництва інтересів на європейський рівень є обов'язковою умовою для залучення іноземного капіталу. Перші українські суб'єкти лобіювання, які зареєструвалися в національному Реєстрі прозорості НАЗК, уже здійснюють експансію на західні ринки.
Зокрема, отримання українськими GR-компаніями офіційної акредитації в Реєстрі прозорості Європейського Союзу (Transparency Register) у Брюсселі та відкриття представництв у країнах ЄС, зокрема в Чеській Республіці, створює легітимний правовий міст. Це забезпечує прозорий «зелений коридор» для західних фондів та інвесторів, які готові вкладати капітал в українську енергетику, IT-сферу, критичну інфраструктуру та масштабну відбудову міст.
Паралельно з цим відбувається формування наукового підґрунтя індустрії. Провідні практики ринку об'єднують зусилля з праводійними науковими центрами — Національною академією правових наук України та Одеською юридичною академією, створюючи внутрішні наукові ради для повного кримінально-правового комплаєнсу кожної нормативної ініціативи. Цивілізований вектор роботи підтверджує і ринок: великі галузеві об'єднання, як-от Ліга страхових організацій України, першими переходять на офіційні договори про надання послуг з лобіювання.
Сувора практика ВАКС та процесуальні пастки для бізнесу
Зворотним боком реформи стало радикальне посилення антикорупційного контролю. Сучасна практика Вищого антикорупційного суду (ВАКС) через призму статті 369 Кримінального кодексу України остаточно закриває епоху кулуарного консалтингу та неформальних домовленостей.
Імперативна вимога закону є чіткою: легітимний вплив на нормативно-правові акти можливий виключно через офіційних суб’єктів, внесених до Реєстру прозорості НАЗК. Будь-яка непублічна комунікація комерційного сектору з представниками влади відтепер апріорі трактується правоохоронними органами як протиправна.
Сучасна доктрина НАБУ, САП та ВАКС сформувала дві серйозні процесуальні зони ризику:
-
Усна вербальна конструкція під час НСРД. Обвинувачення трактує усну заяву під час негласних слідчих розшукових дій як закінчений склад злочину з моменту висловлення пропозиції чи обіцянки. Особа ще може нічого не передати, а чиновник — не взяти гроші, але для кваліфікації за ст. 369 КК України склад злочину вже вважається закінченим.
-
Удаваність цивільно-правових угод. Слідство успішно доводить у суді удаваність договорів на консалтинг чи аналітику, якщо вони укладаються з фірмами або ФОПами, пов'язаними з авторами нормативних ініціатив. Відсутність офіційного цифрового слідку (публічних звітів та реєстрації зустрічей у системі НАЗК) розцінюється судом як прихований «гонорар успіху» за ухвалення чи лобіювання потрібної норми.
У цих реаліях наявність офіційного договору із зареєстрованим суб'єктом лобіювання є єдиним процесуальним алібі бізнесу. Публічний характер взаємодії ліквідує ключову ознаку корупційного діяння — його таємність.
Розвиток професії, окрім сухих юридичних інституцій, вимагає формування внутрішньої культури та етики. Важливим кроком на шляху саморегулювання ринку стало розроблення етичного маніфесту «10 заповідей лобіста», друковані примірники якого під час круглого столу були офіційно передані до музеїв Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та Національної академії правових наук України.
Це закладає нову велику традицію, де головним правилом і моральним орієнтиром для всієї індустрії має стати принцип: «Впливайте так, щоб світ після вас ставав трохи кращим!».
