Перехід податку на розкіш за «зайву площу» при покупці нерухомості від минулого власника
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (266.1.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок, який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування ( п. 266.5.1. ст. 266 Податкового кодексу України).
(!) Згідно п. 266.3.1. ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Цей податок будуть платити власники:
- квартир площею понад 60 кв. м;
- будинків площею понад 120 кв. м;
- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів.
При нарахуванні податку (формуванні ППР) контролюючий орган керується відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
06 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/20746/24, адміністративне провадження № К/990/32221/25 (ЄДРСРУ № 131595671) наголосив, що саме з моменту набуття права власності, у платника податків виникає обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
ВИСНОВОК:
Таким чином, борги минулого власника нерухомості, а саме: 1) податок на нерухомість за «зайві метри» або 2) комунальні борги не «прив'язуються» до нового власника автоматично. Це борги конкретної людини.
